Материалы

Психологическое обследование

Вступительное собеседование

Собеседование  проводится практическим психологом и логопедом в две встречи.

Первая встреча - групповая работа, которая проводится по графику в течении одного часа (9.30 – 10.30). Она дает возможность познакомиться с детьми, понаблюдать как ребенок умеет выполнять задание по инструкции, работать по образцу, выполнять указания взрослого. Групповая работа предусматривает диагностику уровня произвольности, мелкой моторики и внимания.

Вторая встреча – это индивидуальная работа, продолжительностью в 40 минут(20 минут – работа с психологом, 20минут – работа с логопедом). Она проводится по графику,  в присутствии родителей и дает возможность оценить уровень когнитивного развития ребенка. На индивидуальную встречу родителям необходимо принести медицинскую карточку из поликлиники для беседы со школьным  врачом.

  1. Психологическое обследование детей

Цель: определить психологическую готовность ребенка к школьному обучению.

Направления исследования:

  • Изучение особенностей когнитивной сферы;
  • Изучение аффективно – потребностной сферы (мотивационная готовность, особенности эмоциональной сферы);
  • Изучение волевой сферы (уровень произвольности и предпосылок учебной деятельности) с использованием метода наблюдения.

 

Когнитивный блокохватывает познавательные процессы: память, мышление, восприятие, внимание.

Память: исследуется объем кратковременной слуховой памяти ; зрительной памяти.

Внимание: исследуется способность к переключению внимания; концентрации и его устойчивости.

Восприятие. Ребенку необходимо знать:

  • Различать геометрические фигуры; свободно оперировать соответствующими формами предметов, находя их в знакомых вещах.
  • Пространственные отношения (вверху, внизу, верхний правый угол, нижний левый угол и т.д.)
  • Восприятие времени ( время года, дни недели, время суток)
  • Устанавливать связь между пространством, временем и количеством. Благодаря этому ребенок решает сложную задачу – восприятие картинки. Он осмысливает взаимоотношение между частями картинки и воспринимает изображение как нечто целое (целостность восприятия). По части или фрагменту восстановить целый рисунок, дорисовать картинку, найти недостающую деталь.

Мышление : ребенок должен владеть такими операциями как сравнение, обобщение, классификация, установление причинно – следственных связей, способность к рассуждению.

Волевая готовность – это способность ребенка направлять свою активность, руководствуясь определенными намерениями, требованиями задания или задачи, возникающими в ходе работы.

  • Ребенок может включаться в задание
  • Планировать свои действия
  • Подчинять свои действия правилу
  • Ориентироваться на систему требований
  • Внимательно слушать говорящего и точно выполнять задания, предлагаемые устно.

Мотивационная готовность  включает в себя положительное отношение к учению, познавательная направленность ребенка, желание занять новую позицию – позицию школьника.

  1. Логопедическое  обследование детей

Цель: обследование речевой готовности к обучению в образовательном учреждении; определение состояния речевых функций и слуховой памяти, уровня овладения основами звуковой стороны речи и грамоты, исследование уровня практического владения языком и спонтанной речью.

1. Звуковая сторона.
У вашего ребёнка должно быть четкое, правильное произношение всех звуков.

2. Сформированность фонематических процессов
Это подразумевает:
• Достаточно хорошо сформированные и развитые фонематические процессы - умение различать звуки по звонкости-глухости (бочка – почка), твердости – мягкости (банка – белка), свистящие – шипящие (сок – шок), слова, отличающиеся одним звуком.
• А также навыки анализа и синтеза звуко-слогового состава слова: уметь выделять заданный звук из слова (есть такой звук или нет), выделять первый и последний звук в словах, определять место звука, а также их количество и последовательность звуков в слове. Определять количество слогов в слове, ребенок должен уметь отбирать картинки с заданным количеством слогов.

3. Словарный запас должен соответствовать возрасту.
Словарь ребенка до 3500 слов. Он должен уметь обобщать и классифицировать предметы по группам: не только времена года, овощи, фрукты, грибы, ягоды и т.д., но и головные уборы, ткани, посуда, транспорт, профессии, инструменты, комнатные растения, геометрические фигуры, школьные принадлежности, знать зимующих и перелетных птиц, как называются детеныши животных).

    4. Иметь грамматически правильно оформленную речь.
• Уметь пользоваться различными способами словоизменения и словообразования ( стол – столик, ковер - коврик, варенье из вишни вишневое, сок из ананаса- ананасовый).
• Уметь образовывать и использовать в речи имена существительные в единственном и множественном числе (ухо - уши, лист - листья много карандашей, пней лис);
• Согласовывать имена существительные с именами прилагательными (коричневая юбка, коричневое пальто), правильно употреблять в речи относительные и притяжательные прилагательные (лисий хвост, медвежье ухо);
• Уметь употреблять не только простые, но и сложные предлоги и т.д. (из-под стола, из-за дерева)

5. Связная речь
• Уметь связно, последовательно, а также четко и точно формулировать основную мысль высказывания. Использовать языковые средства, соответствующие виду высказывания.
• Владеть навыком полного и краткого пересказа, составления описательного рассказа, рассказа по картине, по серии картин, из личного опыта.
• Владеть нормами речевого этикета: использовать принятые нормы вежливого речевого обращения (обращаться в соответствии с возрастом собеседника, внимательно его слушать, задавать вопросы, строить высказывания кратко или распространенно).

График собеседования можно посмотреть в фойе начальной школы.

Склад приймальної комісії

Рівкін Анатолій Давидович –

голова комісії (директор ЗЛ «Логос»)

 

Плетнева Тетяна Анатоліївна

член комісії (заступник  директора ЗЛ «Логос»)

 

Коваль Оксана Григорівна

член комісії (практичний психолог ЗЛ «Логос»)

 

Каптюх Тетяна Іванівна

член комісії (вчитель - логопед ЗЛ «Логос»)

 

Герасимчук Тетяна Сергіївна

член комісії (лікар ЗЛ «Логос»)

Групове обстеження

 

10.00 – 11.00

Індивідуальна співбесіда

 

за графіком

 

Индивидуальное логопедическое собеседование (1 класс)

Словарный запас слов.

  1. Подобрать обобщающее слово.
  2. Назвать животное, детёныша этого животного, жилище.
  3. Назвать профессии.
  4. Назвать части тела птицы.
  5. Назвать малознакомые предметы.

Грамматический строй речи.

  1. Образование относительных прилагательных. ( скажи: какой? какая? какое?)
  2. Образование притяжательных прилагательных ( чей хвост? чья голова?)
  3. Согласование существительных с числительными. Назвать количество предметов.
  4. Согласование существительных с местоимениями. О каких из нарисованных предметов можно сказать: мой? моя? моё? мои?
  5. Понимание и употребление предлогов.

Связная речь.

  1. Составление рассказа по серии картинок.

 

 

Групповое собеседование

  1. Выполнить звуковой анализ слов.
  2. Произнеси вслух  название каждого предмета. Сколько слогов ты слышишь? Раскрась столько же кружочков под рисунком.
  3. Подобрать пары картинок к названным словам- паронимам.
  4. Раскрась буквы, из которых состоит слово.

До прийому у 1 клас

Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють,

 надають такі документи:

-              заява на ім’я директора школи;

-              копія свідоцтва про народження дитини;

-              медична картка встановленого зразка.

Правила приймання учнів до 1 класу

 Безымянный.jpg

1. Загальні положення

     1.1. Дане Положення  визначає   основні організаційні засади здійснення конкурсного відбору учнів до 1 класу Запорізького ліцею «Логос» Запорізької міської ради Запорізької області.

     1.2. Дане   Положення  розроблено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2003 року № 389 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців ) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)», Статуту ліцею та затверджене управлінням освіти і науки ДОНМС Запорізької міської ради.

     1.3. Мета конкурсного приймання учнів до 1 класу ЗЛ «Логос»  полягає у формуванні колективу учнів з  високим інтелектуальним потенціалом, який забезпечує готовність до інтенсивної навчально-пізнавальної діяльності.

1.4. Дане Положення  поширюється  на дітей, батьки яких виявили бажання навчати  їх у Запорізькому  ліцеї «Логос» Запорізької міської ради Запорізької області.

1.5. У конкурсі можуть брати участь діти незалежно від місця проживання.

1.6. Конкурсні випробування здійснюються на безоплатній основі.

2. Організація конкурсного приймання

2.1. Правила конкурсного приймання оголошуються не пізніше, ніж за два місяці до його початку. Оголошення щодо умов і термінів проведення конкурсу розміщується у приміщенні ЗЛ «Логос»

2.2. Не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу, на інформаційному стенді ліцею  вивішуються перелік питань конкурсних випробувань та пояснювальна записка щодо підготовки до них.

2.3. Випробування в рамках основного конкурсного приймання до 1-го класу проводяться в період з 1 квітня по 1 травня  поточного року.

2.4. За наявності вільних місць у  класах проводиться додатковий конкурсний  добір у червні – серпні.

2.5. День конкурсних випробувань у такому випадку визначається  ліцеєм по мірі формування груп учнів, які бажають у ліцей.

2.6. Додаткове конкурсне приймання, як виняток, може відбуватися протягом навчального року за наявності вільних місць за таких самих умов, що й основне. При цьому наповнюваність класів не повинна перевищувати 25 учнів.

2.7. Для проведення вступних випробувань у навчальному закладі створюється конкурсна  комісія, склад якої   затверджується наказом директора ліцею. До складу конкурсної комісії залучається практичний психолог та  вчитель-логопед. Головою конкурсної комісії є директор навчального закладу або його заступник.

2.8. До участі в конкурсі допускаються діти на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, що подається на ім'я директора навчального закладу. Для участі в конкурсі дітей, які вступають до 1-го класу, крім заяви, подаються копія свідоцтва про народження та медична картка дитини встановленого зразка.

2.9. Не дозволяється вимагати від учнів характеристик з попереднього місця навчання¸ довідок з місця роботи батьків тощо.

2.10. Усі документи, подані до конкурсної комісії, є матеріалами для службового користування.

3. Проведення конкурсного приймання

3.1. Конкурсне приймання дітей, які вступають до 1-го класу,  проводиться у терміни, визначені навчальним закладом, у формі співбесіди  з дитиною в присутності її батьків або осіб, які їх замінюють. . Процедура приймання складається з двох етапів – групового та індивідуального.

3.2. Співбесіда з дитиною, яка вступає до 1-го класу, включає виконання комплексу діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до навчання  у ліцеї. Цей комплекс розробляється працівниками ліцею  – психологом і педагогами та затверджується НМЦ ДОНМС ЗМР.  Не допускається перевірка знань та умінь дитини понад обсяги державних вимог.

3.3. Чисельність психолого-педагогічної комісії для співбесіди з дитиною, яка вступає до 1-го класу, не може перевищувати трьох осіб, включаючи практичного психолога.

Співбесіда не повинна тривати більше, ніж 20 хвилин.

3.4. Результати конкурсних випробувань (у тому числі співбесіди) оформлюються у вигляді протоколів відповідної комісії, які зберігаються в тому самому порядку, що й протоколи державної підсумкової атестації учнів.

3.5. Результати  співбесіди оголошуються  не пізніше, ніж через 5 робочих  днів після його проведення. Результати співбесіди доводяться до відома батьків у індивідуальному порядку.

3.6. Діти, які хворіли під час проведення конкурсу, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі чого їм надається право участі в повторних конкурсних випробуваннях у терміни, проведення яких визначає директор навчального закладу.

3.7. Діти, які не з'явились на конкурсне випробування без поважних причин, до наступних випробувань не допускаються.

4. Порядок зарахування учнів

4.1. Діти зараховуються до проектного класу наказом директора на підставі рішення  комісії. Зарахування дітей проводиться протягом 5 днів після оголошення рішення конкурсної комісії.

4.2. До навчального закладу подаються такі документи: копія свідоцтва про народження, особова справа, медична картка (довідка) встановленого зразка.

4.3. Якщо батьки або особи, які їх замінюють, не згодні з рішенням конкурсної комісії, вони можуть звернутися до голови цієї комісії з апеляцією. Апеляція подається протягом тижня після оголошення результатів рішення  комісії і розглядається протягом трьох днів з дня її подання. Для розгляду апеляцій створюється апеляційна комісія, чисельність та склад якої визначаються навчальним закладом за погодженням з відповідним органом управління освітою. Проведення додаткових випробувань під час розгляду апеляції забороняється.

4.4. У разі, якщо висновки апеляційної комісії не задовольняють осіб, які подали апеляцію, останні можуть звернутися до відповідного органу управління освітою, який створює свою апеляційну комісію, рішення якої є остаточним.

4.5. Діти, які зараховані до  1 класу ЗЛ «Логос», але не приступили до занять без поважних причин протягом 10 днів від їх початку, відраховуються з навчального закладу. На звільнені місця може проводитися додаткове конкурсне приймання.

5. Контроль  процедури проведення  конкурсу


          5.1. Директор ліцею  несе персональну відповідальність за дотримання вимог цього Положення.

5.2. Контроль за організацією та проведенням конкурсу, порядком зарахування дітей (учнів) до ЗЛ «Логос» та  його результатами здійснюється управлінням освіти і науки ДОНМС ЗМР.

5.3. При порушенні ліцеєм Положення про конкурсне приймання рішенням відповідного органу управління освітою результати конкурсу визнаються недійсними

Українська мова

Питання з української мови конкурсного відбору

( 8 клас з поглибленим вивченням української мови)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Зміст навчального матеріалу (навчальної діяльності)

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

Відомості про мовлення

Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Види і засоби зв’язку в тексті. Пуб­ліцистичний стиль мовлення.

Складний план власного висловлювання (практично).

Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини і процесів праці, роздуму дискусійного характеру.

Аудіювання

Аудіювання природного українського мовлення з різних джерел Розвиток аудіативної пам’яті, уваги і уяви.

Вибіркове аудіювання окремих фрагментів тексту із завданням (визначити правомірність і неправомірність твердження тощо).

Порівняння двох фрагментів прослуханого тексту щодо наявності нової інформації.

Вичленування різних категорій смислової інформації (знаходження місця прослуханого фрагмента в графічному тексті).

Встановлення граматичних відмінностей між записаним і прослуханим реченнями.

Вичленування окремих фраз за певною ознакою.

Усунення мовних труднощів аудіотексту (знаходження лексичних і граматичних помилок, допущених під час перекладу тексту з російської мови на українську).

Цільове аудіювання фрагмента чи цілого тексту з метою використання здобутої інформації при підготовці висловлювання.

Стисле відтворення прослуханого тексту.

Визначення сюжетної лінії прослуханого тексту. Запис почутої розповіді.

Прогнозування змісту (складання плану продовження тексту за прослуханим фрагментом).

Аналіз уживання мовних засобів.

Учень / учениця:

  • визначає види і засоби зв’язку в тексті;
  • розпізнає публіцистичний стиль серед інших відомих стилів мовлення, знаходить мовні засоби, характерні для цього стилю;
  • визначає особливості текстів за їх належністю до вивчених стилів мовлення;
  • використовує вивчене про текст, види і засоби зв’язку, стилі і типи мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;
  • уважно слухає, сприймає на слух, розуміє чуже мовлення і вербально реагує на нього в межах вікових можливостей і засвоєного мовного матеріалу в умовах навчального і побутового спілкування;
  • аудіює тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;
  • вичленовує смислову інформацію, розрізняє головну і другорядну інформацію, виділяє і утримує в пам’яті необхідну інформацію;
  • використовує здобуту інформацію при підготовці власних висловлювань;
  • визначає сюжетну лінію прослуханого тексту;
  • виділяє логічно-смислові частини в прослуханому тексті;
  • переказує почуте докладно і стисло (усно чи письмово);
  • прогнозує зміст озвученого тексту;
  • аналізує вживання мовних засобів;
  • встановлює граматичні відмінності між записаним і прослуханим реченнями;
  • знаходить лексичні і граматичні по­мил­ки, допущені під час перекладу;

Читання

Читання різних за обсягом тек­стів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.

Вдосконалення умінь читати вголос і мовчки, користуватися вивчальним, ознайомлювальним та вибірковим видами читання. Формування початкових умінь пошукового читання.

Збагачення і розширення словникового запасу. Визначення комунікативного наміру автора.

Визначення структурно-смис-
лових компонентів тексту.

Встановлення зв’язку між одиничними фактами тексту; об’єд-
нання окремих фактів у смислове ціле.

Складання простого і складного плану прочитаного.

Формування умінь знаходити в тексті конкретну інформацію і використовувати її при підготовці власних висловлювань. Здобуття повної фактичної інформації, що міститься в тексті.

Визначення лексико-тематичної основи тексту (підготовка телеграфного повідомлення).

Добір тематично однорідних текстів, порівняння їх щодо наявності нової інформації.

Перефразування. Еквівалентна заміна.

Стислий і вибірковий переказ прочитаного.

Визначення засобів зв’язності в тексті.

Складання ситуацій до тексту.

Прогнозування змісту (на основі поданого висновку тощо).

Інтерпретація прочитаного.

Аналіз уживання мовних засобів.

Розвиток техніки читання.

Говоріння

Діалогічне мовлення.

Розігрування готового діалогу без опори на текст.

Самостійне розширення реплік діалогу відповідно до контексту, комунікативного завдання, за рахунок ініціативного мовлення.

Конструювання діалогу з набору запропонованих реплік, на основі тексту, за аналогією, на основі програми спілкування.

Складання діалогів на одну тему, але для різних ситуацій
спілкування.

Монологічне мовлення.

Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису (зовнішності людини, процесу праці) та роздуму.

Докладний усний переказ текстів публіцистичного стилю.

Переказування тексту з адресацією його певній особі чи групі осіб та оформленням засобами монологічного мовлення.

Переказ прочитаного з доповненням.

Розгортання діалогічних реплік у монологічне висловлювання.

Розповідь на основі прочитаного, побаченого, почутого.

Завершення висловлювання за поданим початком.

Стислий виклад змісту теленовин, переглянутого кінофільму.

Усне повідомлення про якусь подію.

Опис жанрової картини.

Самостійне створення монологічних висловлювань вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.

Письмо

Написання переказів (за простим або складним планом).

Докладний і стислий перекази розповідних текстів з елементами опису (зовнішності людини, процесу праці) і роздуму.

Написання творів(за простим або складним планом).

Твір-опис зовнішності людини, процесу праці (за власними спостереженнями і за картиною).

Твір-оповідання за поданим сюжетом.

Твір-роздум дискусійного характеру.

Допис дискусійного характеру в газету.

Телеграма. СМС.

Ділові папери

Розписка. Доручення.

Переклад

Переклад з російської мови
текстів, які містять описи зовнішності людини, процесів праці, роздуми.

Переказ-переклад (письмовий).

Знаходження лексико-граматич-
них розбіжностей між вихідним текстом і варіантами його перекладу.

  • читає тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови та вимог “Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів...”;
  • прогресує в техніці читання, користується засвоєними видами читання, опановує пошукове читання;
  • систематично збагачує і уточнює свій словниковий запас, користується
    словниками різних видів;
  • виділяє логічно-смислові частини прочитаного; складає простий і складний плани тексту;
  • інтерпретує й оцінює прочитане;
  • аналізує мовне оформлення тексту, визначає засоби зв’язку (в межах вивченого матеріалу);
  • підбирає тематично однорідні тексти;
  • порівнює інформацію двох і більше текстів щодо її новизни;
  • переказує прочитане за самостійно складеним простим чи складним планом докладно, стисло і вибірково (усно і письмово);
  • використовує здобуту з текстів інформацію при підготовці власних висловлювань;
  • складає діалог із запропонованих реп-
    лік (із додаванням власних реплік за змістом), на основі тексту чи ситуації спілкування, за аналогією;
  • коректно й ефективно веде діалог з конкретним адресатом за визначеною соціокультурною проблематикою, з представниками різних вікових груп, знайомими і незнайомими, безпосередньо й опосередковано (телефоном), дає логічну й емоційну оцінку реплік співрозмовника;
  • ініціює, підтримує розмову і реагує на репліки співрозмовника в різних ситуаціях спілкування: висловлює сумнів з приводу достовірності одержаної інформації чи її джерела, впевненість у її недостовірності; просить уточнити інформацію; висловлює схвалення, зацікавленість, згоду, незгоду, стурбованість, хвилювання, подив, невдоволення, заборону, радість, захоплення, побажання, заклик, дає дозвіл, пораду тощо; реагує на відповідні репліки;
  • бере участь у дискусіях на знайому тематику, висловлює й переконливо аргументує власну думку, спростовує помилкові твердження, дотримуючись правил ведення дискусії;
  • переказує зміст прочитаного (прослуханого) тексту;
  • складає підготовлені усні висловлювання вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;
  • дотримується вимог до усного мовлення та правил спілкування;
  • переказує прослухане і прочитане за самостійно складеним простим та склад­ним планом докладно і стисло;
  • складає твори (вказаних у програмі видів) за простим і складним планом, вибирає відповідно до ситуації спілкування стиль мовлення (розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий), використовує різні типи мовлення (в тому числі описи
    зовнішності людини і процесу праці, роздум дискусійного характеру);
  • добирає мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; вдосконалює написане.
  • складає телеграму, СМС;
  • складає розписку, доручення;
  • перекладає з російської мови речення, діалоги, тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення (у т. ч. з описами зов­нішності людини, процесів праці та роздумів) у межах вивченого мовного матеріалу; здійснює переказ-пере­клад;
  • знаходить і усуває лексико-граматичні розбіжності між вихідним текстом і варіантами його перекладу.

                                                                      Міжпредметні зв’язки

Письмова характеристика літературного героя, роль опису зовнішності в розкритті його характеру (література); елементарний аналіз змісту і художніх засобів твору портретного живопису (образотворче мистецтво); роль опису трудових процесів у художніх творах (література).

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП

Місце української мови серед інших слов’янських мов.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ШОСТОМУ КЛАСІ

Розділові знаки в синтаксичних конструкціях.

Найскладніші орфограми.

Учень / учениця:

  • визначає місце української мови серед інших слов’янських мов;
  • застосовує здобуті знання, сформовані вміння і навички;

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ. ДІЄПРИКМЕТНИК

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.

Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).

Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами. Інтонація речень з дієприкметниковими зворотами. Синонімічність складних і простих речень з дієприкметниковими зво­ротами.

Активні і пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу (практич­но). Правопис голосних і приголос­них у суфіксах дієприкметників.

Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.

Не з дієприкметниками.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Вживання безособових дієслівних форм на -но, -то.

  • розпізнає дієприкметники, відмежовує їх від дієприслівників, визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
  • розрізняє активні й пасивні дієприкметники;
  • правильно наголошує дієприкметники;
  • узгоджує дієприкметники з означуваними іменниками;
  • утворює від дієслів дієприкметники;
  • робить розбір дієприкметника як частини мови;
  • правильно будує речення з дієприкметниковими зворотами;

правильно використовує у мовленні дієприкметники та безособові дієслівні форми на -но, -то;

  • знаходить вивчені орфограми в дієприкметниках (дієприслівниках, службових частинах мови в міру їх засвоєння); пояснює їх за допомогою правил; правильно пише слова з вивченими орфограмами, виділяє комами дієприкметникові звороти (надалі – й дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники); знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв’язки

Використання дієприкметників як одного із засобів створення образності (література).

ДІЄПРИСЛІВНИК

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Не з дієприслівниками.

Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.

Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення (практично).

Учень / учениця:
  • розпізнає дієприслівники, визначає їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
  • розрізняє дієприслівники недоконаного і доконаного виду;
  • утворює дієприслівники обох видів від дієслів;
  • робить розбір дієприслівника як частини мови;
  • правильно будує та інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;

Складні випадки вживання дієприслівників доконаного і недоконаного виду.

Правильне вживання дієпри­слівників у побудові речень. Використання дієприслівникового звороту як засобу зв'язку речень у тексті; дотримання інтонації речень з дієприслівниковими зворотами.

 

Міжпредметні зв’язки

Використання дієприслівників як одного із засобів створення образності; вживання дієприслівників у наукових текстах (література).

 ПРИСЛІВНИК

Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Ступені порівняння прислів-
ників
.

Способи творення прислівників.

Правильний наголос у прислівниках. Використання прислівників як засобу зв'язку речень у тексті, а також для увиразнення мовлення.

Букви н та нн у прислівниках.

Не і ні з прислівниками.

И та і в кінці прислівників.

Дефіс у прислівниках.

Написання прислівників разом і окремо.

Учень / учениця:

  • розпізнає прислівники, визначає їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
  • утворює прислівники за допомогою відомих способів словотвору;
  • утворює ступені порівняння прислівників, правильно наголошує і вживає прислівники вищого і найвищого ступенів;
  • добирає до прислівників синоніми, антоніми і вживає їх у мовленні;
  • використовує прислівники як засіб зв’язку речень у тексті, а також для увиразнення мовлення;
  • складає і використовує у мовленні речення з обставинами, вираженими прислівником.

Міжпредметні зв’язки

Використання прислівників як засобу створення образності в художніх творах (література).

                    СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИЙМЕННИК

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні. Непохідні й похідні прийменники.

Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.

Особливості вживання деяких прийменників в українській мові у зіставленні з російською. Правильне вживання прийменників з іменниками. Використання у мовленніприйменників-синонімів.

СПОЛУЧНИК

Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності, їх види (практично). Вживання сполучників у простому й складному реченнях.

Написання сполучників разом і окремо.

Використання сполучників для зв'язку речень у тексті. Вживання деяких сполучників у російській та українській мовах. Використання сполучників-синонімів.

ЧАСТКА

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.

Написання  часток  -бо,  -но,
 -то, -от, -таки.
Нез різними частинами мови (узагальнення).

Використання часток як засобу увиразнення мовлення.

Учень / учениця:

  • розрізняє самостійні та службові частини мови; розпізнає прийменники, визначає їх граматичні ознаки;
  • розрізняє непохідні й похідні прийменники;
  • визначає відмінок, з яким ужито прийменник;
  • робить розбір прийменника як частини мови;
  • правильно пише і вживає у мовленні прийменники (у т. ч. прийменники-синоні­ми);
  • розпізнає сполучники, визначає їх граматичні ознаки;
  • розрізняє сполучники сурядності й підрядності, їх види;
  • робить розбір сполучника як частини мови;
  • будує прості й складні речення зі сполучниками сурядності, будує складні речення зі сполучниками підрядності, правильно вживає їх;
  • використовує сполучники-синоніми у різних стилях мовлення;
  • розпізнає частки, розрізняє їх за значенням і роллю в реченні;
  • розрізняє частку не і префікс не-;
  • робить розбір частки як частини мови;
  • правильно використовує частки у мовленні;

Міжпредметні зв’язки

Використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).

ВИГУК

Вигук як особлива частина мови.

Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.

Правильне читання речень із вигуками.

Учень / учениця:

  • розпізнає і правильно виділяє вигуки за допомогою інтонації під час читання і в усному мовленні;
  • правильно вживає вигуки.

Міжпредметні зв’язки

Використання вигуків як засобу виразності в художніх творах (література).

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ

Частини мови (самостійні, службові, вигук), їх значення, граматичні ознаки, стилістична роль.

Найскладніші орфограми.

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Зміст соціокультурного блоку програми

Проблематика
Україна – європейська держава з давніми традиціями, атрибути її державності.
Державні та народні свята в Україні.
Життєпис українського народу. Визначні історичні й культурні діячі.
Освіта. Наука. Культура. Література. Мистецтво.
Загальнолюдські моральні цінності.
Український національний характер.
Естетика побуту українців.
Духовна сфера особистості. Прагнення до самовдосконалення – фізичного і духовного.
Матеріальна культура суспільства.
Людина в світі речей.
Світ професій.
Відкриття. Пошуки. Знахідки.
Гармонія в природі. Загадки природи, причини природних явищ. Взаємозалежність людини і природи. Проблеми екології.

Учень / учениця:

  • здобуває соціокультурну інформацію, аналізує, оцінює, відбирає і використовує її для особистісного розвитку, для досягнення комунікативних і життєвих цілей;
  • встановлює і підтримує соціальні контакти в особистісній, публічній, освітній сферах;
  • реалізує основні мовленнєві функції та реагує на них, використовуючи засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби (жести, вираз обличчя, міміка, поза, наближення – відсторонення тощо);
  • зважає на найважливіші відмінності між звичаями, звичками, правилами поводження, характерними для українців і росіян, та враховує їх у своїй поведінці;
  • дотримується найважливіших соціальних правил поведінки.

                                                 ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Учень / учениця:

  • самостійно чи з допомогою вчителя визначає стратегію власної пізнавальної та мовленнєвої діяльності, її структуру: мотив, мету, завдання, планує основні етапи досягнення мети, контролює перебіг, робить необхідні корективи; визначає і використовує найраціональніші способи, виконує основні розумові операції – аналіз, синтез, порівняння (у т. ч. на основі різних джерел, табличних даних, логічних схем), конкретизацію; експериментує, проводить аналогії і робить висновки (в т. ч. за аналогією, на основі спостережень), прогнозує подальший розвиток певних явищ; орієнтується в понятійному апараті; систематизує та узагальнює навчальний матеріал із використанням графічної наочності; моделює, наводить докази на підтвердження тез або контраргументи щодо їх спростування; здійснює контроль і оцінює якість виконаної роботи за зразком, у процесі виконання, за результатом;
  • працює індивідуально, ефективно співпрацює в парі та в групі; активно застосовує виучувану мову;
  • дотримується заданого темпу роботи;
  • систематично користується довідковою літературою;
  • добирає додаткову літературу до окремих тем, самостійно вибирає і читає відповідні вікові книжки, періодику, використовує їх на уроках і в позаурочний час;
  • виявляє здатність сприймати новий досвід, нові способи поведінки;
  • розпочинає планомірну роботу з самоосвіти.

Хімія

Питання з хімії  конкурсного відбору

( 8 клас хіміко-біологічного профілю)

Тема 1. Початкові хімічні поняття


1. Речовини. Чисті речовини і суміші.


2. Атоми, молекули, йони.  Хімічні елементи, їхні назви і символи.


3. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І.Менделєєва.

Учень:
називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні  символи;
описуєякісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;
наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

4. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів. Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали.


5. Хімічні формули речовин.  Валентність хімічних елементів.

6.  Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.

7. Визначення валентності за формулами бінарних сполук.


8. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою.

9. Масова частка елемента в речовині.


10. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фiзичні й хімічні властивості речовини.

11.Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння.

розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, атоми, молекули, йони;
складає формули бінарних сполук за валентністю;
визначаєвалентність елементів за формулами бінарних сполук;
пояснюєзміст хімічних формул, рівнянь хімічних реакцій, сутність закону збереження маси речовин;
використовує закон збереження маси речовин для складання рівнянь хімічних реакцій, перiодичну систему як довідкову;
обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в речовині;
аналізує якісний та кількісний склад простих і складних речовин;
спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки;
уміло поводиться з лабораторним обладнанням;
дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;
висловлює судження про багатоманітність речовин.

Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
2. Обчислення масової частки елемента в речовині..

Тема 2. Прості речовини метали і неметали


1. Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.


2. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння.


3. Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль.


4. Ферум. Залізо. Фiзичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою.


5. Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.

Учень:
називає склад молекул кисню;
наводить приклади реакцій розкладу і сполучення;
описує поширеність Оксигену і Феруму у природі;
характеризує фізичні та хiмічні властивості кисню та заліза, складає рівняння відповідних реакцій;
використовує прилад для добування кисню;
визначає наявність кисню дослідним шляхом;
пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, горіння, колообіг Оксигену;
аналізує умови процесу горіння;
обґрунтовує застосування кисню і заліза;
оцінює роль кисню в життєдiяльності організмів, наслідки процесу іржавіння заліза, значення каталізаторів.

 

Біологія

Питання з біології  конкурсного відбору

( 8 клас хіміко-біологічного профілю)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня     загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП
1. Біологія - наука про живу природу.

2. Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація.

3. Рослинний світ - складова частина природи.

Учень: називає:
- основні систематичні категорії класифікації органічного світу;
- царства живої природи;
- науки, що вивчають життя;
наводить приклади:
- застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо;
- типів середовищ існування організмів;
- рослин, що зростають у найближчому оточенні;
робить висновок:
- про різноманітність живої природи.

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин


4. Основні процеси життєдіяльності рослини.


5. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв’язок.


6. Середовища існування рослин.

Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем.
Відповідь рослин на подразнення.

Учень: називає:
- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);
- умови, необхідні для життєдiяльності рослини;
- основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);
- тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні);

- вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;
наводить приклади:
- впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин;
-рухів рослин;
- господарської цінності рослин;
- використання добрив у сільському господарстві;
характеризує:
- будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозмiни кореня;
- ґрунт як джерело поживних речовин;
- роль мінерального живлення в житті рослин;
- роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин;
- бруньку як зародковий пагін;
- видозміни пагона;
- будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні;
порівнює:
-прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі;
- процеси фотосинтезу та дихання;
спостерігає та описує:
- будову клітини рослин;
- корінь і кореневі системи, видозміни кореня;
- пагін та його будову, різноманітність пагонів, видозміни;
- будову та різноманітність листків;

- досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування;
дотримується правил:
- виготовлення мікропрепаратів, роботи з лупою та мікроскопом;
робить висновок:
- про основні функції рослинного організму;
- про зв’язок органів у рослинному організмі;
- про значення рослин у забезпеченні життя на Землі.

Тема 2. Розмноження й розвиток рослин


7. Нестатеве розмноження, його види.

8. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин.

9. Статеве розмноження.

10. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття.

11. Запилення, запліднення.


12.Насінина, плід, їх будова.


13. Вплив умов середовища на проростання насінини.


14. Ріст і розвиток рослин.


15. Сезонні явища у житті рослин.

Учень:
називає:
- види розмноження рослин;
- види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами;
- способи вегетативного розмноження рослин у природі й у господарстві;
- частини квітки;
- способи запилення;
- способи поширення насінин і плодів;

наводить приклади:
- добових і сезонних ритмів рослин;
- одностатевих і двостатевих квіток, одно- і дводомних рослин;
- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин;
- практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;
розпізнає:
- за будовою квітки - спосіб запилення;
- різні типи плодів і способи їх поширення;
характеризує:
- будову квітки як органа розмноження рослин;
- функції частин квітки;
- процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення;
- пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами;
- процес утворення плодів і насінин;
- пристосування плодів і насiнин до поширення;
- розвиток рослини з зародка насінини;
пояснює:
- роль та значення штучного запилення;
- мету клонування рослин;
- пристосування рослин до умов середовища;
порівнює:
- статеве і нестатеве розмноження;

- будову квіток різних рослин, суцвіття прості й складні;
- будову плодів і насінин та способи їх поширення;
спостерігає та описує:
- пристосування рослин до запилення різними видами комах;
- пристосування до поширення плодів і насінин;
- досліди з вивчення умов проростання насінин;
застосовує знання:
- про способи розмноження рослин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин;
дотримується правил:
- профілактики отруєння насiнинами і плодами;
- вирощування рослин;
робить висновок:
- про значення квітки у житті рослин, тварин, людини;
- про значення знань про процеси розмноження і розвитку рослин у житті людини.

Тема 2. Вищі спорові рослини
Загальна характеристика вищих спорових рослин.

Мохоподібні, плавуноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні.
Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдiяльності.
Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Учень:називає:
- основні місця, де ростуть вищі спорові рослини;

наводить приклади:
- видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні;
- значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини;
характеризує:
- загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
- розвиток вищих спорових рослин;
порівнює:
- будову вищих спорових рослин із будовою водоростей;
пояснює:
- значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів;
- значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля;
розпізнає:
- спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях;
спостерігає та описує:
- особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
- пристосування до середовища існування;
дотримується правил:
- роботи зі збільшувальними приладами;
робить висновок:
- про виникнення спорових рослин на Землі;
- про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні

як результат пристосування рослин до життя на суходолі.

Тема 3. Голонасінні
Загальна характеристика голонасінних.
Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини.

Учень:
називає:
- основні місця, де ростуть голонасінні;
наводить приклади:
- найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону;
- використання голонасінних рослин людиною;
розпізнає:
- голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;
характеризує:
- загальні ознаки будови та розвитку голонасінних;
- пристосування голонасінних до умов середовища існування;
- особливості розмноження голонасінних;
- роль голонасінних у природі та в житті людини;
порівнює:
- будову голонасінних з вищими споровими рослинами;
дотримується правил:
- роботи зі збільшувальними приладами;

робить висновок:
- стосовно причин, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі.

Тема 4. Покритонасінні
Загальна характеристика. Класифiкація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин.
Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Учень:називає:
- класи та основні родини покритонасінних рослин;
- загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні;
наводить приклади:
- рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні;
- рідкісних рослин, які потребують охорони;
- лікарських та отруйних рослин;
- декоративних рослин;
- сортів культурних рослин;
- використання рослин людиною;
розпізнає:
- види рослин свого регіону, рослини вивчених класів і родин;
- пристосування до умов місцезростання, що відображені в їхній будові;
пояснює:
- потребу в охороні окремих видів;
- значення рослин у житті людини;
- значення рослин у природі;
порівнює:
- будову рослин різних класів та родин;

- пристосування рослин до різних умов середовища;
- практичну цінність різних видів рослин;
спостерігає та описує:
- розвиток покритонасінних рослин;
застосовує знання:
- про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони;
- про будову рослин для їх визначення;
- для озеленення місцевості, житлових та службових примiщень;
дотримується правил:
- поведінки в природі;
- вирощування культурних рослин;
робить висновок:
- про значення покритонасінних у природі та в житті людини, про необхідність їх охорони.

Тема 1. Гриби
Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі і в житті людини.

Учень: називає:
- загальні ознаки царства Гриби;
- паразитарних, цвілевих, шапкових грибів;
- найпоширеніших видів грибів свого регіону;
- використання грибів людиною;
характеризує:
- будову гриба;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів;
- пристосування грибів до умов середовища;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;
-
значення штучного вирощування грибів;
порівнює:
- плодові тіла їстівних та отруйних грибів;
застосовує знання:
- для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування;
- у профілактиці захворювань ро
слин, тварин і людини, що спричиняються грибами;
дотримується правил:
- збирання та зберігання грибів;
- профілактики отруєння грибами;
робить висновок:
- про значення грибів у природі та в житті людини.

Тема 2. Лишайники
Загальна характеристика лишайників як симбіотичних організмів.
Значення лишайників у природі й у житті людини.

Учень:
наводить приклади:
- найпоширеніших видів лишайників свого регіону;
характеризує:
- будову лишайника як симбіотичного організму;
- живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників;

- пристосування лишайників до умов середовища;
порівнює:
- гриби і рослини, лишайники;
робить висновок:
-
про значення лишайників у природі та в житті людини.

Тема 1. Бактерії
Загальна характеристика бактерій.
Різноманітність.
Значення у природі й у житті людини.

Учень:
називає:
- загальні ознаки бактерій;
- середовища життя бактерій;
наводить приклади:
- взаємозв’язків бактерій та інших організмів;
- бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини;
- бактерій, які використовуються людиною в господарстві;
характеризує:
- роль бактерій у природі й у житті людини;
порівнює:
- життєдіяльність бактерій;
застосовує знання для:
- обґрунтування способів зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричиняються хвороботворними бактеріями;
дотримується правил:
- особистої гігієни і гігієни в колективі;
робить висновок:
- про роль бактерій у природі та в житті людини.

Тема 1. Організми і середовище існування
Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі.
Екологічні групи рослин.
Життєві форми рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах.
Охорона природи.

Учень:
називає:
- середовища існування рослин;
- основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави);
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини свого регіону;
наводить приклади:
- пристосування рослин до середовища існування;
- взаємозв’язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;
розпізнає:
- дерев’янисті та трав’янисті рослини;
характеризує:
- адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;
спостерігає та описує:
- життя природних екосистем;
- життя організмів у акваріумі;
пояснює:
- природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;
застосовує знання:
- про життєдіяльність рослин, вплив чинників середовища на організм для обґрунтування заходів з охорони видів рослин і рослинних угруповань;

дотримується правил:
- поведінки у природі;
робить висновок:
- про будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища;
- про необхідність охорони рослин та рослинних угруповань.

 

Англійська мова

З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

БУДЕ ПРОВОДИТИСЯ ЗА ПІДСУМКАМИ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ, ЯКА СКАЛАДАЄТЬСЯ З:

  1. Контролю навичок читання.
  2. Комплексного лексико-граматичного тесту.
  3. Контролю навичок письма.

У КОМПЛЕКСНІЙ  КОНТРОЛЬНІЙ  РОБОТІ ВРАХОВАНО ТЕМИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ПРОГРАМОЮ ДЛЯ  СПІЛКУВАННЯ, А ТАКОЖ ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ЯВИЩА, ЩО ВИВЧАЛИСЯ У ПОПЕРЕДНІ РОКИ:

  • «Я, моя сім’я, мої друзі»
  • «Харчування»
  • «Охорона здоров’я»
  • «Кіно і театр»
  • «Спорт»
  • «Великобританія»
  • «Україна»
  • «Шкільне життя»
  • Present/ Past/ Future Simple;
  • Present/ Past Continuous;
  • Present/ Present Perfect Continuous;
  • Past Perfect;
  • Present/ Past/ Future Passive;
  • Modal Verbs;
  • Ступені порівняння прикметників;
  • Злічувальні та незлічувальні іменники
  • Групове обстеження

  • 10.00 – 11.00
  • Індивідуальна співбесіда

  • за графіком

Питання з фізики

ВОПРОСЫ К КОНКУРСНОМУ ОТБОРУ ПО ФИЗИКЕ

  1. Физические тела
  2. Механические, тепловые, электрические, магнитные и оптические явления.
  3. Наблюдения и опыты.
  4. Что такое научный метод?
  5. Важнейшие физические величины
  6. Измерительные приборы
  7. Макромир, мегамир и микромир
  8. Взаимодействия в этих мирах
  9. Механическая работа
  10. Энергия
  11. Новые источники энергии
  12. Новые средства связи
  13. Охрана окружающей среды
  14. Атомы и молекулы
  15. Размеры атомов и молекул
  16. Движение молекул. Взаимодействие молекул. Основные положения молекулярно- кинетической теории.
  17. Свойства газов. Молекулярное строение газов.
  18. Свойства жидкостей. Молекулярное строение жидкостей.
  19. Свойства твердых тел.
  20. Кристаллы. Аморфные тела
  21. Плотность вещества
  22. Свойства и действия света
  23. Источники и приемники света
  24. Прямолинейность распространения света
  25. Тень и полутень. Солнечные и лунные затмения
  26. Отражение света
  27. Изображение в зеркале
  28. Преломление света
  29. Линзы
  30. Глаз. Фотоаппарат
  31. Оптические приборы
  32. Дисперсия света. Цвет
  33. Сила света и освещенность
  34. Длина отрезка. Единица длины
  35. Площадь. Единицы площади
  36. Объем тела. Единицы объема

Питання з Історіі України

Питання з Історіі України

конкурсного відбору

( 8 клас історико-правознавчого профілю)

1.Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України.

2. Походження назви «Русь». Князювання Аскольда

3. Правління Олега.

4. Князь Ігор. Походи проти Візантії

5. Княгиня Ольга, її реформи.

6. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

7. Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя

8. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

9.Ярослав Мудрий. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

10. Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші

11. Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість

12. Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.

13. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика.

14. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі

15. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

16. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі

17. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла

18. Освіта. Наука. Усна народна творчість.Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави

19. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

20. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі.Утворення Золотої Орди

21. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.

22. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі.

23. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта

24. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.

25.Історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

26. Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

27. Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

28. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. ЗавоУтворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.ювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

29. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

30. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі

31. Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.


Copyright © 2014. All Rights Reserved.