Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2017/2018 навчальному році

Загальні положення

               Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2017/2018 навчальному році проводиться відповідно до

-         Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та наказу МОН України від 20.10.2016 № 1272

-         листа МОН України «Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної освіти» від 31.01.2018 № 1/9-66

-         листа МОН України «Щодо проведення державної підсумкової атестації у закладах середньої освіти в 2017/2018 навчальному році» від 27.03.2018 № 1/9-185.

Строки проведення державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню визначається педагогічною радою і затверджуються відповідним наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2018 року.

Строки проведення ДПА для учнів 9-х класів: з 01 червня по 08 червня 2018р (рішення   педагогічної ради від 03.04.2018 протокол № 2, наказ по ЗЛ «Логос» № 75 від 03.04.2018)

Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах ІІ ступеню проводиться за місцем навчання у письмовій формі. Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Узагальноосвітніх навчальних закладах ІІ ступенядержавна підсумкова атестація проводиться з трьох предметів:

  1. українська мова;
  2. математика;
  3. предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження ДПА затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2018 року. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для   проходження державної підсумкової атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

           Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за ДПА, через поважні причини, зобов'язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Звільнення від атестації

               Учням (вихованцям), які за станом здоров'я звільняються від атестації, необхідно подати такі документи:

     заяву батьків або осіб, які їх замінюють;

     довідку лікарсько-контрольної комісії, засвідчену печаткою закладу охорони здоров'я.

               Підставою   для   звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

9 клас

Українська мова

 

               Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови   в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти.

               При цьому на розсуд педагогів можуть підбиратися декілька варіантів.

             Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену всоціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

           За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

             На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться відпочатку читання вчителем тексту.

           Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.

Оформлення роботи

             У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штампзакладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р.

             Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс базової середньої освіти

учня (учениці) 9 класу

(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

           На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту,наприклад:

Диктант

Джерело позитивних емоцій

           Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумковоїатестації має певні особливості.

           Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо йогозмісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

         Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі церечення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишутьречення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожнеречення тексту.

           Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всьоготексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогуучням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

       Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такомутемпі, щоб учні встигли вільно його записати.

     Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

-         орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

-         повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів)вважаються однією помилкою;

-         однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різнихсловах вважаються різними помилками;

-         розрізняють "грубі" помилки й "негрубі" (винятки з усіх правил;

-         написання великоїбукви в складних власних назвах;

-         правопис прислівників, утворених від іменника зприйменниками;

-         заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв

російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший;

-         випадки, що вимагаютьрозрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…;

-         не що інше, як…; ніхто інший не…,ніщо інше не…;

-         пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх

послідовності;

-         орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільноїпрограми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильнупередачу так званої авторської пунктуації;

-         за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали Кількість помилок Бали Кількість помилок
1 15-16 і більше 7 4
2 13-14 8 3
3 11-12 9 1+1(негруба)
4 9-10 10 1
5 7-8 11 1(негруба)
6 5-6 12 -

Іноземні мови

               Атестація з іноземних мов проводиться у письмовій формі і складається з трьохчастин (читання, використання мови та письмове повідомлення) за матеріалами,підготовленими вчителем.

             При цьому необхідно дотримуватися основних вимог щодо підготовки завдань, насамперед - відповідності завдань рівням зазначених у державних стандартах та навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень А2+; для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов рівень В1.

           Матеріали повинні забезпечити виявлення рівня сформованості в учнів умінь за двома видами мовленнєвої діяльності та виявляти рівень володіння учнем (ученицею) іноземною мовою.

           Вчитель формує завдання з трьох вищезазначених складових відповідного рівнявідповідно до типу навчального закладу на окремому бланку. До складу матеріалів маєвходити: текст для читання з одним післятекстовим завданням; текст із пропущенимисловами на використання мови та одного завдання для написання письмового повідомлення.

         Кількість варіантів готується вчителем відповідно до кількості учнів у класі, які виявили бажання проходити атестацію з іноземних мов. Кожен (кожна) учень (учениця)отримує окремий варіант.

         Правильність виконання завдань оцінює вчитель відповідно докритеріїв та схеми оцінювання завдань.

          На виконання усіх завдань відводиться одна   астрономічна година.

             Вимоги до складових частин атестації.

             Перше завдання– читання тексту та виконання післятекстового завдання.        

             Мета –виявити рівень сформованості умінь учнів читати і розуміти тексти самостійно, увизначений проміжок часу.

            Типи текстів: статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо);оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарнірецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення.

         Форми завдань:

-         завдання із вибором правильної відповіді;

-         завдання на встановленнявідповідності (добір логічних пар);

-         запитання з короткими відповідями (2-3 слова);

-         встановлення логічного порядку простого тексту;

-         знаходження аргументів та висновків;

-         встановлення зв’язків між інформаційними блоками;

-         вибір назв абзаців тексту іззапропонованих назв.

Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів

відповідей, з яких тільки одна правильна.

         Завдання вважається виконаним правильно, якщо вбланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь.

            Друге завдання– використання мови. Це завдання відкритої форми з короткоювідповіддю.

             Мета – визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичнимита прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися іноземноюмовою.

           Забезпечення: тексти різні за обсягом та складністю, пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчається.

           Форми завдань: завдання із вибором однієї правильної відповіді. Завдання полягає утому, щоб учень (учениця) вибрав(-ла) одну правильну відповідь із чотирьох варіантіввідповідей; текст із пропусками для заповнення. Учень (учениця) має заповнити пропуски втексті, використовуючи подані слова або словосполучення. Таке завдання вважаєтьсявиконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана одна правильна відповідь.

           Третє завдання– писемне мовлення.

           Мета – визначити рівень сформованості в учнів

навичок та вмінь необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов’язанііз повсякденним життям.

           Запропоновані завдання: письмові - супроводжуються спеціальними поясненнями, яківизначають про що саме учні повинні написати. Від учнів вимагається створити тексти наоснові конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень,

листів, оголошень, реклами тощо); візуальних підказок (картинок, фотографій, таблиць, схемтощо). Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень надав запис завдання безграматичних та лексичних помилок.

Математика

                 Державна підсумкова атестація з математики проводиться за програмами,затвердженими Міністерством освіти і науки України, а саме: «Математика. 5-9 класи» та«Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніхнавчальних закладів», розміщені на сайті МОН.

                 Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольнихробіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня). Дляучнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини.

                 Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю накожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантіввідповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботіуказана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень неповинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

               Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми зкороткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записанаправильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідніобчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.

               Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми зрозгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно,якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапурозв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частиниоцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасноознайомлені.

           Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четвертучастину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програміпоглибленого вивчення математики.

             У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри ігеометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1.

          Також завдання мають охоплювати весь курсматематики 5-9 класу.

             Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зіштампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

           Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв. для учнів   загальноосвітніх класів.

           Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботупротягом 180 хвилин.

             При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінюваннязатвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимогоцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої

освіти».

           Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.