Пізнавальні завдання на уроках української мови з урахуванням міжпредметних зв’язків

В умовах демократизації та національного відродження система освіти повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної підготовки. Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей.
Використання системи роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови  з урахуванням міжпредметних зв*язків є надійним засобом здійснення розвитку дитини, повноцінного засвоєння всіма учнями кінцевих результатів навчання. Ця система викликає в учнів бажання і вміння навчання жити і працювати в класному колективі.
Розвитку пізнавальної активності у початкових класах має приділятися особлива увага ще й тому, що саме в цих класах формуються основні інтелектуальні вміння.
У
мовами  формування пізнавальних інтересів є:
а)
розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;
б) новизну у змісті виучуваного;
в) використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних та інших завдань;
г) практичну спрямованість матеріалу;
д) самостійність дітей у їхній діяльності;
е) високу ефективність кожного уроку;
є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.

Активізація пізнавальної діяльності учнів з урахуванням міжпредметних зв*язків виражається головним чином в тому, що головними у їх роботі по засвоєнні нових знань стають творча переробка в свідомості учнів отриманої інформації і вирішення поставлених перед ними пізнавальних завдань.
Активізація пізнавальної діяльності дозріває в умовах тісного зв’язку теорії і практики в навчанні.
Закріплення, збагачення і систематизація знань здійснюється в процесі їх підсвідомого застосування. Багаторазові переходи від теорії до практики на матеріалі різних навчальних предметів є однією з вимог успішного засвоєння знань. Умови, в яких учні не тільки продуктивно й раціонально оволодіють знаннями, усвідомлять їх, набудуть необхідних навичок і вмінь застосувати їх у нових ситуаціях, а й розвинуть свої здібності, зреалізують свій творчий потенціал, закладуть основи поступового переходу до самостійного навчання і регулювання своєї розумової діяльності.

Пізнавальну активність можна рахувати підготовчою сходиною самостійності.
Самостійність пов’язана з ініціативою, з пошуком різних шляхів вирішення навчально-пізнавальних задач без участі дорослих та допомоги з боку. Від розвитку самостійності з раннього дитинства залежить активність дитини, його орієнтування в навколишньому середовищі. Самостійність у навчанні - найважливіша передумова активного опанування учнями знань, умінь та навичок. Самостійність у навчальній роботі виявляється в пізнавальній активності, спрямованій на набуття знань, їх удосконалення, на володіння прийомами роботи.
Для розвитку пізнавальної самостійності у навчанні на уроках української мови слід формувати у молодших школярів такі якості:
1) уміння спланувати і організувати свою роботу;
2) ініціативність (уміння вносити в роботу елементи власних міркувань);
3) оволодіння правильними прийомами з навчальним матеріалом;
4) бажання і уміння своїми силами подолати труднощі, які виникають у процесі виконання завдань;
5) навички самоконтролю.
Якість самостійної роботи на уроці української мови залежить від багатьох
організаційних та методичних факторів.
Самостійна робота на уроці - це органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається насамперед специфічними особливостями, змістом матеріалу, рівнем підготовленості учнів. Але незалежно від цих конкретних умов, плануючи самостійну роботу, вчитель повинен визначити:
1) на якому етапі уроку самостійна робота доцільніша;
2) що можна вимагати від учнів на певному рівні оволодіння матеріалом, які труднощі можуть виникнути під час роботи;
3) яким має бути характер завдань;
4) в якій формі вони можуть бути запропоновані;
5) тривалість самостійної роботи;
6) який дидактичний матеріал треба підготувати;
7) яким способом буде проведена перевірка.
До прийомів, які сприяють розвитку пізнавальної активності учнів на уроках, у навчальному процесі можна віднести ситуації, в яких учень повинен: захищати свою думку, наводити в її захист аргументи,
докази, використовувати набуті знання;
ставити запитання учителю, товаришам, пояснювати незрозуміле, заглиблюватись з їх допомогою в
процес пізнання;

 рецензувати відповіді товаришів, твори, інші творчі роботи, вносити корективи давати поради;

ділитись своїми знаннями з іншими; допомагати товаришам при труднощах, пояснювати їм незрозуміле;

 виконувати завдання - максимум, розраховані на читання додаткової літератури, першоджерел, на довгі спостереження;

навчати учнів знаходити не єдине рішення, а декілька самостійно прийнятих; практикувати вільний вибір завдань, переважно пошукових, творчих;

створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій; урізноманітнити діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри, художньої та інших видів діяльності;

створювати зацікавленість колективною діяльністю, на основі яких і проходить формування активної позиції членів колективу.

Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках - одна з  найактуальніших проблем методики української мови.
Дослідження останніх років показують, що є різні шляхи оволодіння учнями прийомами пізнавальної діяльності на уроках української мови. Можна сказати, що тепер установились такі підходи до розв’язання цієї проблеми:
1) оволодіння прийомами пізнавальної діяльності в процесі навчання, спрямованого на загальний розвиток особистості учня (змістовний підхід);
2) формування розумових прийомів у процесі спеціально організованої діяльності (операційний підхід).
Якщо у першому випадку учні здійснюють репродуктивну діяльність, то у другому вони стають учасниками складної розумової діяльності, якої їх навчають, хоч на поставлені запитання відповідає сам учитель.
Методи діяльності учнів - це методи самостійного оволодіння учнями знаннями та формування вмінь.
Учитель, звичайно, і в цих випадках керує процесом навчання.
Прийоми першого методу - навчання відтворювати і аналізувати готові тексти, речення, словосполучення, слова - зв’язані, по-перше, з готовим мовним матеріалом, який наданий для аналізу; учні не змінюють його і не створюють на його основі новий: це лише відтворення, повторення того, що уже створено; по-друге, здійснюється аналіз відтвореного готового матеріалу за відомим зразком. Таким чином, здійснюється репродуктивна діяльність учнів: засвоєнні знання і навики використовуються в аналогічних умовах - на аналогічному мовному матеріалі. До прийомів цього методу можна віднести, наприклад, попереджувальний, пояснювальний, вибірковий диктанти, коментоване письмо, граматичний, фонетичний, орфографічний і пунктуаційний розбір, складені моделі даних словосполучень, схем до речень, розстановка знаків в тексті без знаків.
Прийоми другого методу - навчання вибору мовних засобів за відомим зразком у зв’язку з змінами даних текстів, речень, словосполучень, слів - пов’язаних із змінами даного мовного матеріалу: учні повинні вибрати для того мовні засоби, але, як це робити, вони знають (зразок виконання завдання відомий), оскільки правила, на основі яких виконується робота, вже вивчені; ці правила учні вже застосовували в аналогічних ситуаціях. Учні не відкривають нових знань або способів їх знаходження, а закріплюють вивчене. Таким чином, застосування прийомів цього методу пропонує репродуктивну діяльність, роботу за зразком. До таких прийомів належать, наприклад, перебудовування речень з метою оволодіння
синтаксичних конструкцій та розстановки розділових знаків, заміна одних синтаксичних конструкцій другими (без стилістичного завдання), заміна одних слів, словосполучень другими, близькими граматичними категоріями (без стилістичного завдання). Якщо ж добавляється стилістичне завдання, виконання роботи включає елементи пошукової діяльності учнів.
Під творчим використанням мовних засобів (третій метод) розуміємо використання їх у новій ситуації. Ця нова ситуація виникає у зв’язку з тим, що учні самі створюють тексти, речення, словосполучення, складають слова. Застосування методу навчання творчому використанню мовних засобів у зв’язку з створенням текстів, речень, словосполучень, складання слів пропонує частково - пошукову і пошукову діяльність учнів. Прийомами цього методу є, наприклад, вільний диктант, переказ, твір;
конструювання речень, складання словосполучень за певними моделями, з певними словами; створення слів з певним значенням і структурою (за моделями); підготовка відгуку про літературний твір, п’єсу та ін.; складання замітки до стінгазети, реферату, конспекту; постановка завдання пошукового характеру.
Конструювання речень, словосполучень, створення слів зв’язане з частковим пошуком, оскільки відомі моделі та схеми допомагають у цих випадках, хоч підбір пошукового матеріалу передбачає пошукову діяльність.
Серед прийомів, які розглядає метод є спеціально сконструйовані завдання з метою організації пошукової діяльності учнів; це завдання пошукового характеру, які включають проблемні задачі, і завдання частково - пошукового характеру. Це такий вид завдань, при виконанні яких учні без безпосередньої участі учителя (проблемні задачі) або при деякій його підказці (завдання частково - пошукового характеру) відкривають нові знання або способи їх знаходження.
Етапи навчання в системі застосування методів активізації пізнавальної діяльності учнів можуть бути визначені в залежності від того, з яким мовним матеріалом вони мають справу - з готовим або з таким, який потрібно змінити або створити.
У відповідності до цього етапи можуть бути складені таким чином:
На І етапі учні сприймають, осмислюють, аналізують готовий мовний матеріал, який подається їм або в процесі повідомлення учителем знань, або при виконанні вправ.
На ІІ етапі здійснюється вибір мовних засобів за відомим зразком у зв’язку з зміною даного мовного матеріалу.
Особливим є ІІІ етап - етап навчання творчому використанню мовних засобів у зв’язку з створенням текстів, речень, словосполучень, слів, коли здійснюється частково - пошукова і пошукова діяльність.
Таким чином, три етапи, які були розглянуті нами вище,
відповідають методам розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови.
Вирішення різних типів проблемних ситуацій в процесі вивчення української мови пов’язано з вмінням учнів співвідносити:
1) вимовляння слів з особливостями його звукового складу; з різною
функцією звуків (під час вивчення фонетики);
2) лексичне значення слів,
фразеологізмів та їх роль в мовленні (під час вивчення лексики і фразеології);
3) дане
слово і процес утворення його (при вивченні словотворення);
4) лексичне значення слів і притаманні їм граматичні категорії, особливості словозміни; змістове значення словосполучень і речень їх граматичні особливості (підчас вивчення граматики)
5) специфічні особливості мовних засобів та їх вживання в залежності від задач і умов спілкування (під час вивчення стилістики);
6) фонетичний і графічний
образ слова - вимова і написання (під час вивчення орфографії);
7)
інтонаційно - смислові і структурно - семантичні речення і розстановки розділових знаків (під час вивчення пунктуації).

Міжпредметні зв'язки в шкільному навчанні є конкретним виразом інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці і в житті суспільства. Ці зв'язки грають важливу роль в підвищенні практичної і науково-теоретичної підготовки учнів, істотною особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності. Узагальненість ж дає можливість застосовувати знання й уміння в конкретних ситуаціях

Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, міжпредметних зв'язків, яка дозволяє краще враховувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.
Вибір природознавства для міжпредметних зв*язків обумовлений тим, що природознавство займає одне з найважливіших місць у системі знань про природу. Вивчення природознавства у молодших класах середньої школи сприяє перетворенню окремих знань учнів про природу в єдину систему світоглядних понять. Міжпредметні зв'язки функціонують в навчанні як фактор комплексного впливу на особистість, на її пізнавальні та моральні сторони, як чинник її всебічного розвитку. У реальному процесі навчання міжпредметні зв'язки сприяють здійсненню всіх дидактичних принципів, посилюючи їх взаємодію. Їх дія поширюється на всі навчальні предмети, і практично вивчення кожної навчальної теми може включати ті чи інші види зв'язків з іншими предметами. Міжпредметні зв'язки всебічно сприяють всіх функцій навчання: формування системи наукових знань, узагальнених пізнавальних умінь, широких пізнавальних інтересів, світоглядних переконань школярів.
Міжпредметні зв'язки як засіб посилення єдності навчання і виховання з позицій вимог реформи загальноосвітньої і професійної школи необхідно здійснювати в трьох напрямках:
1) формування на основі міжпредметних зв'язків систем аксіологічних знань, які розкривають ціннісні аспекти науки, мистецтва, трудової діяльності людини шляхом спілкування та розвитку світоглядних і практичних ідей, що відображають інтеграцію різних форм суспільної свідомості (науки, ідеології,
філософії, моралі, мистецтва, релігії) і суспільно-історичної практики у сучасному суспільстві;
2) формування спільних для суміжних предметів пізнавальних, практичних і особливо важливо у виховному плані оціночних умінь і вироблення на їх основі правильних оціночних суджень;
3) формування на основі систем узагальнених знань і вмінь ідейно-політичних переконань, морально-естетичних ідеалів, що створюють основу для морально-оціночних орієнтацій особистості в її життєдіяльності та праці.
Завданнями реалізації міжпредметних зв'язків при конструюванні змісту навчального предмета є: виявлення загальних елементів змісту різних навчальних предметів для визначення "можливих" (супутніх) міжпредметних зв'язків в іншому предметі, для визначення "необхідних" (попередніх і перспективних) міжпредметних зв'язків.Наприклад

Українська мова Літературне читання
  Народознавство, краєзнавство
  Природознавство
  Образотворче мистецтво
  Музика

Реалізація ідеї міжпредметних зв'язків у педагогіці та методиці викладання тісно пов'язані з методологічними поглядами педагогів на проблеми синтезу і аналізу наукового знання як конкретного вираження диференціації наук. Виявлення і подальше здійснення необхідних і важливих для розкриття провідних положень навчальних тем міжпредметних зв'язків дозволяє:
а) знизити ймовірність суб'єктивного підходу у визначенні межпредметной ємності навчальних тем;
б) зосередити увагу вчителів і учнів на вузлових аспектах навчальних предметів, які грають важливу роль в розкритті провідних ідей наук;
в) здійснювати поетапну організацію роботи щодо встановлення міжпредметних зв'язків, постійно ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле дії творчої ініціативи та пізнавальної самодіяльності школяра, застосовуючи все різноманіття дидактичних засобів для ефективного здійснення багатосторонніх міжпредметних зв'язків;
г) формувати пізнавальні інтереси учнів засобами самих різних навчальних предметів в їх органічній єдності;
д) здійснювати творчу співпрацю між вчителями та учнями;
е) вивчати найважливіші
світоглядні проблеми і питання сучасності засобами різних предметів і наук у зв'язку з життям.
Подальше поліпшення системи багатосторонніх міжпредметних зв'язків передбачає і подальше вдосконалення шляхів їх реалізації: планування цієї роботи в школі, координацію діяльності всіх учасників педагогічного процесу, ефективне використання міжпредметних (комплексних) семінарів, екскурсій, конференцій, розширення практики інтегрованих уроків, на яких можуть вирішуватися вузлові проблеми засобами різних навчальних предметів і наук одночасно, за участю двох або кількох вчителів.

Додаток.Приклади пізнавальних завдань

Робота над словосполученнями.Народознавство.

Вправа 1.

А. Назвати поняття, які можна охарактеризувати так:

     Запашний, свіжий, теплий, м’який (хліб)

     Гарний, святковий, урочистий, новий (одяг)

     Скляний, кришталевий, керамічний, глиняний (посуд)

Б. Наведи свої приклади слів-ознак до цих понять.

В. Склади потрібне завдання до понять пісня, квіти.

Вправа 2.

А. Доповни словосполучення, додаючи потрібні ознаки

            Хата (яка?)__________

            Полиця (яка?)________

            Вікна (які?)__________

            Лава (яка?)___________

            Посуд (який?)________

            Рушники (які?)_______

Б. Склади декілька речень з утвореними словосполученнями.

В. Склади речення так, щоб до їх складу входили всі три слова.

         Полиця ; посуд; стіна.

         Вікно; хата; рушник;

Вправа 3.

А. Підібрати до слів-назв предметів слова-ознаки, які їх характеризують

              Сорочка___________,__________

              Спідниця__________,__________

              Бриль_____________,__________

              Шапка____________,__________

              Плахта____________,__________

              Віночок___________,__________

Б. Яка тема об’єднує всі ці слова? Підбери слова ознаки до слів-назв взуття.

В. Яке з трьох прислів’їв є зайвим? Чому? Поясни

       Шия з намистом, а голова зі свистом.

       Голова не на те, щоб тільки шапку носити.

       Не голова, а два вуха і шапка зверху.

Вправа 4.

А. Прочитай назви квітів. Якого вони кольору? Склади словосполучення типу які? + назва квітів.

      Дзвіночки, ромашка, троянда, конвалія, волошка, фіалка, гладіолус.

Б. Які з названих квітів польові? Лісові? Чи є тут «зайві» квіти? Як їх можна назвати? Де вони ростуть?

В. Склади опис квітки

Вправа 5.

А. Доберіть до поданих слів-дій слова, що позначають предмети.

     Для довідок: землю, овочі, моркву, городину, розсаду, буряки, город, картоплю.

Б. Доберіть до поданих слів-дій слова, що позначають предмети.

     Саджати__________                           Доглядати____________

     Полоти___________                                 Збирати____________

     Проріджувати__________                        Копати_____________

     Поливати___________                            Орати_______________

В. Використовуючи словосполучення, розкажи про роботу людей в полі, на городі.

Вправа 6.

А. Постав запитання від слів дій.

     Носити  (_________?)воду                   Пекти(___________?)хліб

     Носити(_________?)з річки                Пекти(___________?)в печі

Б. Склади речення з парою словосполучень.

В. Розкажи про те, як раніше господині пекли хліб.

     Вправа 7.

А. До поданих слів додай слова за питаннями.

  Утвори словосполучення.

        Співати (що?)________.

        Бавити  (кого?)________.

        Колихати  ( в чому?)________.

        Колихати ( як?)____________.

        Посміхатися (кому?) _________.

Б. Склади речення про маму й дитину, використовуючи сполучення слів.

В. Прочитай і доповни, на кого чи на що схожа матуся.

                   лагідна, як_____________.

                   працьовита, як__________.

  Мама   мила, як________________.

                 добра, як______________.

                  красива, як____________.

  Вправа 8.

А. Складіть словосполучення, змінюючи слова (за потребою).

      несли                               господарі

      заходили                         ласощі

      бажали             (на)        подвір’я

      прикрашали                    зерно

      славили                           здоров’я

      дивилися       (з) зірка

      пригощали                      вистави

      засівали                          стрічки

      ходили                            вечеря

Б. Складіть речення зі словосполученням. Розкажіть про традиції зимових свят в Україні.

В. Які зимові свята святкують в твоїй родині?

Вправа 9.

А. Складіть словосполучення. Про яке свято йде мова?

Для довідок: у дзвони, хороводи, яйця, паски, печиво, свічка.

Б. Складіть словосполучення. Про яке свято йде мова?

    Випікати__________.                   Водили_________.

    Фарбували________.                    Святили________.

    Приносили________.                   Дзвонили_______.

В. Розкажіть про традиції цього свята.

Вправа 10.

А. Про кого розповідають слова-дії? Додайте потрібні слова.

Для довідок: пугач, зозуля, горобець, голуб, ластівка.

Б. Про кого розповідають слова-дії? Додайте потрібні слова.

        Літає, клює, підстрибує ,каркає___________.

        Цвірінькає, клює,  літає, стрибає__________.

         Клює, воркує, літає, туркоче______________.

         Кує, клює, літає, підкладає_______________.

В. Пофантазуй. Уяви себе пташкою і розкажи про себе.

Я-_____________.

Мені подобається________________.

Я не люблю_____________________.

Мене оточують__________________.

          Вони___________________________.
          Я дивлюсь на___________ і мені стає____________.

Робота над реченнями.Вправи з прислів*ями і фразеологізмами.Народознавство.Літературознавство.Природознавство.

Спишіть, поставивши іменники у потрібній формі.
Івана Купала - свято (краса) і молодості.
Воно широко відзначалось в усіх (село) України. За цим (день) віщували і (погода).
Велика роса на Івана Купала - буде урожай (огірок) і (горіх). Купальська ніч зоряна - вродять (гриб).

Складіть і запишіть з поданих слів прислів'я.
а) Словом, за, кишеню, у, не, полізе.
б) Хліб, а, слово, на, обід, бережи, на, відповідь.
в) Втоми, не, серпень, знає.

Знайдіть другу частину кожного речення і запишіть.
1. На те й голова. 2. Намолов сім. 3. Щоб у ній розум був.
4. Мішків гречаної вовни. 5. Живе слово дорожче. 6. З великої хмари. 7. Ніж мертва літера. 8. Малий дощ. 9. Коли люди до тебе добрі. 10.Правда. 11. То ти будь ще добріший. 12. Світліша за сонце.

Спишіть. На місці крапок запишіть потрібне слово з довідки.
1. Весна... на квіти, а хліба в осені... .
2. Восени й горобець... .
З.Зима…, де літував.
4. Що..., те й... .

Для довідок: посієш, багата, позичає, багатий, спитає, пожнеш.

Вилучіть зайве слово, вкажіть корінь у споріднених словах.

  1. Вода, підводний, водити, водяний.
  2. Річка, річний, річковий, річечка.

Горі, горе, гірський, міжгір'я

З'єднай слова лівого й правого стовпчиків. Поясни значення утворених висловів.

Повісити                                         носа

Задерти                                          носа

Водити за                                       руку

Носити на                                       руках

Склавши                                         руки

Робота з текстом .Природознавство.Пори року.Жива й нежива природа. Природні явища. Тварини.Рослини.

1.Поділити текст на речення. Записати, поставити потрібні розділові знаки.

Лось

Лось лісовий житель він їсть гілки і траву йому потрібна і сіль діти почали носити до лісу сіль вони кладуть її на пеньок на камінь лосі приходять лизати сіль

Поділити текст на речення. Записати, поставити потрібні розділові знаки.

Дятли

В лісі тиша тільки дятли стукають по стовбурах вони шукають собі харчі під корою птахи люблять довбати шишки там смачне насіння

2. Поділити текст на речення. Записати, поставити потрібні розділові знаки.

Київ

Київстолиця України це місто велике і красиве воно стоїть на високому березі Дніпра в Києві багато парків вулиць і площ головна вулиця міста Хрещатик

 

3.А)Прочитайте подані речення,  складіть з ними текст на тему "Рання весна". Свій текст запишіть.

Прийшла весна. Щедро світить ясне сонечко. Тепле весняне проміння нагріло землю. Ясне сонце щедро сипле на землю своє проміння. Повіває тепленький вітерець. Тануть сніги у полі. Ще не скрізь розтанули сніги. Скоро весняні струмочки заспівають веселу пісеньку.

 Б)Прочитайте подані речення, складіть з ними текст на тему "Настало літо". Свій текст запишіть.

Настало літо. Літо... Вітерець гойдає м'які шовкові трави. Трави співають свою радісну пісню. У полі зацвіли ромашки, волошки. Жовтим оком дивиться ромашка. Наче шматок небесної блакиті з трави виглядають волошки. Пишається білими пелюстками ромашка.

 В)Прочитайте подані речення, складіть з ними текст на тему "Рання осінь". Свій текст запишіть.

Настала осінь. А на порозі вже стояла осінь. Пожовкло листя на берізках, почервоніло на кленах. У зелені коси беріз вплелися золоті стрічки. Прощальним багрянцем спалахнули клени. Осінь сплела сітку із срібних ниток бабиного літа. Одягла коралове намисто шипшина, на кущах шипшини з'явилися червоні ягідки.

Г)Прочитайте подані речення, складіть з ними текст на тему "Прийшла зима".

Ось і прийшла зима! Усе в дворі вкрилося білою пухнастою ковдрою. Сніг покрив усе навкруги. Білою скатертиною вкрилася земля. Річка і озеро замерзли. Мороз скував річку кригою. Мороз скував береги і засклив ставок суцільною дзеркальною шибкою. Дерева стоять у пухнастому вбранні. Усі милуються красунею-зимою.

 4.Прочитай текст. Як ви гадаєте, це розповідь, опис чи розповідь з описом? Знайди описи? Скільки їх? Запиши той, який сподобався.

На галявині, оточеній старими ялинками, жила сова. Галявина була чарівна - поросла густою травою та барвистими квітами. Звичайно, сову не краса приваблювала - тут було багато мишей.

Вночі сова полювала, а вдень відпочивала.

Який цікавий птах! Голова велика, ніс гачком, сиві вуса й чорна борідка. Чисто тобі дід-лісовик! Сидить серйозний такий, поважний - ніби замислений.

5. Прочитай текст. Це розповідь чи опис. Доведи.

Білочка сиділа на дереві і їла смачний горіх. Кілька крихіток горішка впало на траву. Стежиною між: травою бігла мурашка. Вона побачила під деревом крихітки горішка, скуштувала їх і побігла розповісти сусідам про здобич. Мурашки швиденько позбирали ласощі і понесли додому. Дружній мурашиній сім’ї вистачить цих крихіток на всю зиму.

6.Прочитай текст. Як ти гадаєш, це розповідь, опис, чи розповідь з описом. Знайди описи? Скільки їх. Запиши той, що сподобався.

Сиджу я, не ворушусь. Мене приховав височенький бур'ян. Не помітивши мене, по бур'яну підіймається вгору маленька миша. Коли зміряти її без хвоста, вона завдовжки з половину мого пальця. Спина у миші коричнева, а черевце і лапки білі. Це наша найменша миша. Я зразу впізнав її, милу і красиву мишу -малятко.

Ага, ось її гніздечко. Воно старанно і цікаво сплетене з сухих травинок, висить на бур’яні, неначе жмут свіжого сіна, тільки правильної круглої форми, з невеличкою дірочкою-дверима. Багато праці докладає малятко, щоб виплести таке гніздечко.

7.Прочитайте текст, знайдіть в ньому завдання, яке треба виконати. Виконайте і запишіть.

Розбуджена першим промінням сонця суничка несміливо визирнула з-під зеленого листка і завмерла від здивування. Що вона побачила?...

Про це ви довідаєтесь, коли правильно побудуєте наступні речення.

галявину, вранішній, усю, було, світлом, залито;

хороводи, тоненькі, водили, берізки;

голівками, кивали, дзвіночки, блакитні;

сонечко, а, радісно, усміхалося.

Прочитайте текст, знайдіть в ньому завдання, яке треба виконати Виконайте і запишіть.

Маленький опеньок зібрався з силами і вибрався з-під дубового листка. Грибочок зацікавлено зиркнув направо, потім наліво і побачив таку картину...

А що він побачив, ви дізнаєтесь, коли правильно побудуєте наступні речення:

галявину, боків, оточили, з, могутні, усіх, дуби; намистом, зліва, калина, червоним, пишалася; справа, кущ, наїжачився, терну.

8.Розмістити і записати речення так, щоб вийшов текст.

Черепаха відчула тепло. Настала весна. Вона вже багато днів не пила і не їла. Тваринка прокинулась і вилізла з нори. Тому вирушила в дорогу

Розмістити і записати речення так, щоб вийшов текст.

Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі гніздо. Незабаром у птахів вивелося п'ятеро малят. Навесні на даху нашої хати оселилися лелеки. Батьки по черзі літали на болото й годували своїх малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти.

9.А)З деформованих речень скласти і записати зв'язний текст.

був, день, чудовий;

велика, все, закрила, увечері, чорна, небо, хмара;

почалася, гроза, сильна;

весь, грому, страшний, струсонув, удар, будинок;

гнула, дерева, і, буря, ламала;

темно, зовсім, стало; по, періщив, дощ, шибках;

тривожно, нам, страшно, стало, і.

 Б)З деформованих речень скласти і записати зв'язний текст.

осінь, наближалася, швидко;

колір, почали, дерева, на, зелений, змінювати, золотистий;

голоси, лише, чулися, пташок, зрідка, співочих;

до, вони, в, готувалися, краї, перельоту, теплі

Робота зі словами,словосполученнями,реченнями.Природознавство.Пори року.Музика.

1."Розірви ланцюг"Розірвати ланцюг. Назвати слова

Літосерпеньжнива; осіньлистопадвітер; віхоламетелицязима.

Скласти речення,що містить всі три слова

2. "Музичні слова"

Придумати слова в яких звучать ноти

1).        До...

2).       Ре...

3).       Мі...

4).       Фа...

5).       Соль...

6).       Ля...

7).        Сі...

Скласти речення з цими словами

3.Поширте речення.Виділіть граматичну основу
I.          Надійшла осінь. Пожовкла трава. Листя почало сохнути. Подув вітерець. Хмаринки розповзлись.
II.          Прийшла весна. Потепліло. Прилетіли птахи. З'явились листочки. Зацвіли квіти

4.Допишіть у кожному реченні однорідні члени.

  1. У лісі ростуть дуби.
  2. З теплих країв прилетіли граки.
  3. На клумбі зацвіли чорнобривці.
  4. Дерева від вітру шумлять.
  5. Весняне небо чисте.

6.Рясним цвітом вкрилися вишні.

5.Запишіть речення, доповнюючи їх однорідними членами. Де потрібно поставте розділові знаки.

Усе заквітчала весна. Всюди відчувається подих весни. Порозцвітали весняні квіти. Повернулися до рідного краю пташки.

6.Дієслово.Граматичні категорії дієслів.Народознавство
А)Визначення  в тексті дієслів ,часу дієслів;
Веснянки - це
пісні, з якими людизустрічали весну. Отже, сьогодні ми спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки - давні українці.
Давайте ж одразу вирушимо в мандрівку на багато років назад, аж у Київську Русь.
Тоді люди повністю залежали від явищ природи, але вірили в те, що вони можуть вплинути на її сили. За допомогою чого? Слова, пісні. Вірили, що й весна швидше прийде, якщо її покликати.
Б) Зміна неозначеної форми дієслів на форму теперішнього часу.
Насамперед викликали з вирію птахів. Виконували обряди, що сприяли приходу весни. Господині випікали печиво у формі пташок.
Пташок ( викликати)
З теплого краю!
(Летіти), соловейки,
На нашу земельку!
(Спішити) ластівоньки,
Пасти корівоньки!
В)Творча робота. Складання вірша про весну
Там, де
сонце... (дієслово теп. ч) пригріває,
Де струмочок... (дієслово теп. ч) дзюркотить,
Де пролісок... (дієслово теп. ч) проростає,
Туди і весна... (дієслово майб. ч) прилетить.
Г)Складання  казки про
Сонце і барвінок з використанням дієслів.


Проснувся, проклюнувся, зимує, розплющив, розправив, підняв, зрадів, подякував, милується, посміхається.

7.Іменник.Граматичні категорії іменників.Народознавство

Спиши текст, розкриваючи дужки. Добери заголовок. Визнач відмінок іменників.
Дуже давнім промислом в Україні є плетіння (лоза). (Лоза) можна гнути, переплітати. Вона не ламається. З (лоза) плетуть кошики, колиски, меблі. Вміють працювати з (лоза) народні умільці.
8.Доповни речення словами за змістом. Склади коротку
розповідь і добери заголовок. Визнач відмінки іменників
Мама вишиває (що?)...
Нитки лягають на тканину (як?)...
Орнамент виходить (який?)...
На ньому зображені (що?)...
Мені подобається (що?)...
9.Антоніми.Природознавство
Прочитай. Заміни виділені слова антонімами. Добери заголовок і запиши свій текст. Як змінився текст?
Сонце заходить, прощаючись із землею. Затихає легенький вітерець. Перестають співати пташки. Люди повертаються з поля.
Вправа на
розвиток мислення. Вилучення зайвого Природознавство.
Доберіть серії картинок, серед яких кожні три можна об’єднати в групу за спільною ознакою, а
четверта - зайва.
Наприклад:
1) кавун, огірок, яблуко - і м’яч;
2) заєць, лисиця,
ведмідь - і кіт;
3)
фіалка, ромашка, волошка - і морква;
4) горобець, ластівка,
орел - й оса;

Вправа на розвиток уваги. Основи здоров*я
„Коректура”
Хід вправи: кожному учню роздайте невеликий за обсягом
текст (за матеріалами уроку), що містить речення з пропусками слів, перестановкою літер, помилками у змісті. Учні читають текст тільки один раз і одразу виправляють помилки кольоровим олівцем, по закінченні партнери по парті міняються аркушами і виправляють текст олівцем іншого кольору.
Вправа на розвиток пам’яті. „Асоціація” Математика.Літературознавство.Природознавство.Основи здоров*я
Мета: ця розумова аеробіка допоможе покращити роботу з асоціаціями.
Варіанти вправи:
1. Швидко вимовте абетку, вигадуючи на кожну букву слово, що починається з неї.
2. Вимовте абетку, пригадуючи на кожну букву термін з курсу цієї науки, що починається з неї.
3. Вимовте 10 жіночих / чоловічих імен, що зустрічалися вам в курсі української мови, нумеруючи кожне з них.
4. Виберіть одну літеру абетки і назвіть 10 слів, що починаються з неї, нумеруючи кожне з них.
5. Візьміть будь-який термін навчального предмета і за 5 хв. Напишіть максимальну кількість виразів з цим словом.

Інтерактивні вправи

А)« Щасливий куб» . Літературознавство.Природознавство.
Для гри потрібен картонний кубик, кожна грань якого має свій колір.
ЧЕРВОНА ГРАНЬ
БІЛА ГРАНЬ
ЗЕЛЕНА ГРАНЬ
ЖОВТА ГРАНЬ
СИНЯ ГРАНЬ
ЧОРНА ГРАНЬ
Грають дві команди. По черзі кидають кубик. Відповідають на питання тієї грані, яка випала зверху. Яка команда дає найбільше правильних відповідей, та й перемогла.
Червона грань -
казки
Закінчити назви казок.
1. „Кришталева..." (гора).
2. „Микита..." (Кожум’яка).
3." Мороз..." (Іванович).
4." Фарбований..." (лис).
Біла грань - птахи
Записати найвідоміших птахів із дитячих книжок.
1." Коник - горбоконик". (Жар 0 птиця)
2."
Повернення блудної папуги". (Кеша)
3." Снігова королева". (Ворони Карл і Клара)
Зелена грань - географія
Запиши назву столиці країн.
1.
Латвія. (Рига)
2.
Індія. (Делі)
3.
Франція. (Париж)
4.
Італія. (Рим)
Жовта грань - кмітливість
1. Яке свято відзначається 31 лютого? (31 лютого не буває)
2. Хто краще плаває - каченятко чи курчатко? (Курчатко не вміє плавати)
3. Що сушить, коли мокне? (Рушник)
4. Що в каструлю кидають перед тим, як варять їжу? (Погляд)
Синя грань - українська мова
Постав подані у дужках іменники у знахідному відмінку.
1. Побачити (зозуля).
2. Любити (матуся).
3. Захищати (Україна).
4. Читати про (природа).
Чорна грань - загадки
1. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
А свою хорошу вроду. (Калина)
2. Є
шапка, але немає голови,
Є нога, але без черевика. (Гриб)
3. На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався
і я на землю впав. (Каштан)
4. Швець - не швець,
Кравець - не кравець,
Держить в роті щетинку,
А в руках - ножиці. (Рак)
Б) «Аукціон»

Записати 15 іменників на тему «Зима», визначити їх рід, відміну: ліс, зима, сніг, дерево, синичка, іній, білка, ведмідь, ягідка, барліг, лисиця, заєць, мисливець, мороз, гілка;
б) записати 10 іменників у однині і поставити їх у множині: дерево - дерева, кущ - кущі,
снігур - снігурі, мороз - морози, сніжинка - сніжинки, дупло - дупла, ялина - ялини, ведмідь - ведмеді, вітер - вітри, заєць - зайці;
в) записати 5 речень з іменниками в родовому відмінку однини:
На кущі калини сиділи жваві синички. У зайця немає своєї хати. З дерева злітає срібний іній. Взимку від холоду і голоду гинуть пташки;
г) списати речення, вставивши потрібні іменники: Міцно спить ведмідь у своєму (бар лозі). З теплої (нори) вийшла на полювання голодна лисиця. Зайчика (шуба) і гріє, і від ворогів
оберігає. Білочка влітку запасає на зиму і гриби, і (шишки). Пташкам узимку не так страшний холод, як (голод);
д) дібрати до слів відповідні іменники, визначити їх рід, число й відміну: Холодна (зима). Срібний (сніг). Хитра (лисичка). Працьовита (білочка). Тріскучий (мороз).


Частини мови.Граматичні категорії частин мови.Основи здоров*я.Літературознавство

1.Сірники, як відомо, виготовляють з осики. Чому? Перш за всетому, що це дерево дуже зручне для обробки.

Зараз на сірникових фабриках усе роблять машини. Очищаютьколодувідкори, розрізають и на цурки й обережно зрізають тоненькісмужечки. Нарнзаиусірникову соломку вміщують у великий ящик,який весь час вібрує. Палички від постойного тертя одна з одноювідшліфовуються.

Це можливо лише тому, що соломка зроблена з осики - м'якогой податливого дерева, (70 слів).

А). Про який процес виробництва ви довідалися? 3 якого дерева виготовляють сірники? Чому? Як роблять сірники на сучасних фабриках? Доберіть заголовок до тексту.

Б)Знайдіть у тексті слова - назви дій разом |з пов'язаними з ними словами .З'ясуйте, чи можуть ці дії  відбуватися  в іншій послідовності?

В) Напишіть переказ за п л а н о м. 1. Сірники виготовляють зосики. 2. Все роблять машини. 3. Осика - м 'яке й податливе дерево

2.ДВА ВОГНІ

(Стародавня легенда)

 Запалилися на одному подвір*ї два Вогні та почали розмовляти один з одним.

-  Ох, брате, і погуляю я наступного тижня, - каже Перший Вогонь. - Весь будинок спалю 1 подвір'я, нічого не залишу.

-  Чого це ти надумав своїх господарів ображати? - дивується Другий.

-  Тому й надумав, що вони самі мене ображають. Погано мені в них жити. Вони, як піч запалюють, так обов'язково лаються. А я такого не люблю. Я люблю, щоб у хаті були спокій та злагода. До того ж і хазяйка про мене не дбає: на ніч у піч не ховає, до ранку нічим не вкриє, біля брудної сухої соломи мене розпалює. Та й  ніколи не подякує.

-  Ну гуляй, якщо надумав. Тільки ось що: на вашому подвір*ї наше колесо лежить. То ти його не чіпай! Мої господарі добрі - і запалять мене з молитвою, і, щоб зберегти мене,  на ніч у піч заховають, і погасять з добрим словом.

Ось минув тиждень, і трапилася в селі пожежа. Згорів один будинок разом з усім добром. Тільки на тому подвір*ї знайшли після пожежі сусідське дерев'яне колесо - лежало воно зовсім ціле. (173 слова).

А) Чому цю розповідь названо легендою? Як ви розумієте  вислови: щоб у хаті були спокій та злагода, погасять з добрим словом? Доведіть, що причиною пожежі були господарі, а не вогонь. Як вчить легенда поводитися з вогнем?

Б) Перекажіть діалог двох вогнів детально

В)Визначте час дієслів у репліках двох вогнів

3.ВОГНИЩЕ

 Для вогнища вибирають місце віддалік дерев (не ближче п'яти метрів), щоб воно не шкодило корінню ) і  зелені. Не можна розкладати вогнище на торфовищах. Якщо торф загориться, пожежу загасити дуже важко.

Місце для багаття очищають від сухого листя, сучків, моху. 3 майданчика. що дорівнює близько 1,5 квадратних метра, знімають лопатою дерн і обкладають ним місце для вогню по колу. Дерн кладуть травою вниз.

Розпал готують завчасно. Для розпалювання придатні дрібні сухі гілочки, кора берез, що впали, листя. Можна виготовити спеціальні «запалювальні палички».

Із розпалу роблять маленьку халабудку, куди кладуть кору, сухий мох і папір. Досвідчені туристи розпалюють багатгя одним

сірником.

Коли розпал загориться, починають підкладати спочатку тонкі сухі гілки, потім товстіші, а потім і чималі дровини. Щоб багаття горіло палкіше, а полум'я не було завеликим, гілки й дрова укладають у вигляді колодязя. Так, щоб халабудка із розиалу залишалась у центрі.

Не слід розводити великих вогнищ. Багаття не повинно виходити за межу, обкладену дерном. Для вогнища використовуйте лише хмиз і сушняк. Навіть після дощу їх можна знайти під шаром листя й хвої чи на нижніх частинах ялинок. Бережіть живі дерева! (177 слів).

А) Де вибирають місце для вогншца? Як готують місце для багаття? Як розпалюють вогнище?

Б)Знайдіть у тексті прикметники.Визначте їхні рід,число,відмінок.

В)Запишіть , яких правил протипожежної безпеки слід дотримуватися під час розпалювання вогнища.

4.ДИМ

   Ніхто цьому не повірить. Але пожежники знають, що дим страшніший, ніж вогонь. Від вогню людина тікае, а диму не боїться й лізе в нього. I там задихаєтъся. У диму нічого не видно. Не видно, куди бігти, де двері, де вікна.

Пожежники одягають на обличчя маску, у якій по трубці йде повітря. У такій масці можна довго перебувати в диму.

Дим їсть очі, пече в горлі. Від диму людина втрачає свідомість. Саме тому необхідно знати, що шукати непритомних слід на підлозі, під канапою. (82 слова).

(За Б. Житковим)

А)Чому цей текст має заголовок «Дим»? Що дає можливість пожежникам працювати в диму? Де слід шукати людину, яка знепритомніла в диму?У якому реченні висловлюється головна думка тексту?

Б)Знайдіть в тексті іменники однини і множини.Визначте їх відміни.

В) Напишіть переказ тексту за планом.1. Дим страшніший від

вогню. 2. Від диму рятує спеціальна маска. 3. Де слід шукати непритомного?


Copyright © 2014. All Rights Reserved.