Материалы

Ми матір називаємо святою

Зал святково прибраний. На задньому плані ікона Божої Матері, прибрана рушниками,  заповідь Господня - "Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні були твої на землі"."Хто не мав дітей - не мав клопоту".

(Звучить пісня "Чорнобривці", діти, одягнені в українські костюми, заходять до зали).

Господиня: Добрий день, шановна родино! Саме родина, бо сьогоднішнє свято - це єднання нас у родину.

Господар: Шановні батьки, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на родинне Свято Матері.

1-й учень: Щороку другої неділі травня весь світ відзначає День Матері. А починалося все так...

2-й учень: Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу в світі людину - маму... Дівчинка була певна, що її мама найкраща у світі. Минув час, вона виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама - най... най... най..краща.

3-й учень: "То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято? - думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні, у 1910 році і з'явилося свято - День Матері.

4 -й учень: У багатьох мовах світу слово "мама" починається літерою "ем". Не вірите? Переконайтесь! Майка - болгарська; Матка - польська, чеська; Мама - румунська; Мітір - грецька; Мор - норвезька; Me - в'єтнамська; Мудер - голландська; Мутер - німецька; Мадре - іспанська, італійська; Мазе - англійська; Ман - португальська; Мер - французька.

5-й Перед тим, як тут з'явитись,

На цій сцені, в цьому залі,

Ми хвилин, напевно, з тридцять

Перед дзеркалом стояли -

Перевірили всі банти,

Кожен ґудзик, кожну складку,

Щоб було у нас на святі,

Любі жінки, все в порядку!

6-й І ранесенько всі встали,

Ці рядочки повторяли,

Щоб батьки могли радіти,

Які гарні у них діти.

7-й Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами.

До вас наше перше слово.

Всі:  Матусі, будьте здорові!!!

8 -й Ми старались, ми спішили,

І пісні, і танці вчили,

Вірші всім вам почитаєм,

Потанцюєм, заспіваєм.

(Танок "Українська полька").

9-й Хто нас, діти, міцно любить,

Хто ласкаво так голубить,

Не стуля вночі очей,

Дбає все про нас, дітей?

Всі:Мама дорогенька!

10-й Хто колиску нам гойдає,

Хто нам пісеньку співає,

Хто нам казочку розкаже,

Забавочками розважить?

Всі:Мама золотенька!

11-й Як ви, діточки, ліниві,

Неслухняні та пестливі,

Як буває іноді -

То хто сльози ллє тоді?

Всі:Все вона, рідненька!

Твори про маму.

12-й Яке найкраще слово в світі?

Раз мудрий хтось спитав людей.

"Здоров'я" - відповів недужий.

"Ні, молодість, - сказав старий.

"Найкраще - хліб - жебрак говорить.

"Перемога", - відповів солдат.

"Найкраще - воля - "раб промовив,

"Ні - правда!" - вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

" Найкраще в світі слово - мама!"

І всі сказали: "Мама?! Так!!!"

Учень 1: Мати народжує дитину, співає їй пісні, вчить добру і любові. Через мамину пісню дитина пізнає світ, знаходить знайомі предмети.

Любов до рідного краю, мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.

Учень 2: Раніше дітей гойдали у колисках, виготовлених з лози. На Україні існував звичай: коли дитина виростала, колиску не викидали, її берегли поки в цій оселі жили люди.

Вчитель: Діти, хто з вас знає, з якого дерева робили колиски для дівчаток, для малюків хлопчиків? (вербова, калинова – дівоча; з дуба, явора – для хлопчиків). Для донечки клали матрацик з соломи пшеничної, а для синочка – з житньої. Під подушкою клали чебрець, м’яту, материнку, хміль.

Учень 3: Під спів материної пісні виростали поети і композитори, майбутні хлібороби й захисники рідної землі, космонавти і вчені, філософи і просто мудрі люди. І біда наша в тім, що ми забули пісню, адже її мелодія, мова виховують доброту, чуйність, милосердя.

Вчитель: Дорогі гості, дівчатка нагадають вам народну колискову пісню.

А тепер ви послухаєте сучасну колискову «Сонько-Дрімко»

4-й учень: Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині - своїй матусі. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір - Діву Марію та свою Вітчизну - неньку-Україну.

Ой маю я три матері,

Та всі три хороші, -

Три матері, як три квітки,

Як три красні рожі!

Перша мати -

Непорочна, як лілея біла,

Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати - це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна ненька - Україна.

Третя мати - що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати...

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов'їна -

Рідна Україна.

І у кожного серденька

Є і буде жити

Божа Мати - наша ненька,

Мати всього світу.

(Виходять діти із запаленими свічками в руках, стають біля образу Матері Божої).

Учениця. Є в мене найкраща на світі матуся.

 За неї до тебе, Пречиста, молюся,

 Молюся устами, молюся серденьком

 До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

 Благаю у тебе дрібними словами

 Опіки і ласки для любої мами.

 Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

 Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 Рятуй від недуги матусеньку милу,

 Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

 Щоб вивела діток у світ та й у люди,

 Щоб мною раділа—пишалась усюди.

 За це я складаю в молитві долоні

 До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Вчитель.Нелегка то справа - виховувати дітей... Дуже часто мами наші втомлюються, адже вони багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо - то не слухаємось, то оцінку погану принесли, тоді мамам не до жартів, але сьогодні ми вас трошечки розвеселимо..

Віночок жартів від 3-го класу!

Сиве волосся

- Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!

- А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуля зовсім сива!

Таємниця

- Здається, синку, ти вчора байдикував у школі? - питає мати.

- Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати язика за зубами.

Мама знає

- Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?

- Авжеж, знаю то й що?

- Так от, моє покоління її щойно розбило.

Назавтра

- Знову мокрі черевики? -

Лає Вітю мати, -

Ти, мабуть, в усіх калюжах

Устиг побувати?

- Що ви, мамо, - каже Вітя, -

Не хвилюйся дуже, -

Ще й на завтра залишилось

Чотири калюжі.

Вчитель. А пам'ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягальну силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в'їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п'явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок - вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті".

Вчитель. Сьогодні ми також вітаємо бабусь! Чи є на світі краща людина? Ні! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! Подивіться у бабусині очі, які вони щирі! Це погляд добра і любові, то ж у цей святковий день ми хочемо привітати і наших бабусь.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

Бажаєм вам сто років жити ,

Без сліз, без горя, без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я

На многі літа, назавжди.

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасних літ.

Заспіваймо разом пісню "Два кольори".

Серед нас є ті, чиї матусі вже ніколи не будуть поруч. Їм присвячується цей вірш:

Мені сьогодні знов приснилась мати

З усмішкою веселою весни.

І ось ніяк не можу подолати

Бажання знову бачити ті сни.

         У сні я бачу, як вона руками

         Мою голівку гладила щомить,

         А очі наливалися сльозами,

         Коли питала: «Що тобі болить?»

А я горнулась до тепла живого,

До матері схвильованих грудей.

І вже тоді здавалося нікого

Нема рідніш серед усіх людей.

         Вона мою подушку поправляла,

         Горнула в ковдру крихітне тільце.

          За сон свій цілі ночі забувала.

         І я їй серцем дякую за це.

І ось тепер, уже за стільки років,

Коли життя промчало, наче в сні,

Забуть не можу материнських кроків,

Що і донині чуються мені.

Діти дарують вам пісню «Мамині руки»

Вистава казки «Зайченя»

 Кохані матусі і рідні бабулі!

Хай довгі літа накує вам зозуля!

Кінчається свято,

Прощається свято,

Прощатись нам слід.

 Бажаєм вам радості,

Щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди

Були ви здорові!

 Щоб настрій завжди був

Веселий, хороший,

Щоб в кожній кишені

Водилися гроші!

Ми любимо за все вас

За строгість, за ласку,

Хай буде життя ваше

Світлим, як казка!

 Роде наш красний!

Роде наш прекрасний!

Будьте здорові щодня і щоночі,

Хай світяться щастям

Завжди ваші очі!

 Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше

Поцілуночки від нас!

(Усі діти підбігають до мам, вручають їм подарунки, свято закінчується танком).