Біологія

Питання з біології  конкурсного відбору

( 8 клас хіміко-біологічного профілю)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня     загальноосвітньої підготовки учнів

ВСТУП
1. Біологія - наука про живу природу.

2. Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація.

3. Рослинний світ - складова частина природи.

Учень: називає:
- основні систематичні категорії класифікації органічного світу;
- царства живої природи;
- науки, що вивчають життя;
наводить приклади:
- застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо;
- типів середовищ існування організмів;
- рослин, що зростають у найближчому оточенні;
робить висновок:
- про різноманітність живої природи.

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин


4. Основні процеси життєдіяльності рослини.


5. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв’язок.


6. Середовища існування рослин.

Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем.
Відповідь рослин на подразнення.

Учень: називає:
- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);
- умови, необхідні для життєдiяльності рослини;
- основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);
- тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні);

- вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;
наводить приклади:
- впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин;
-рухів рослин;
- господарської цінності рослин;
- використання добрив у сільському господарстві;
характеризує:
- будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозмiни кореня;
- ґрунт як джерело поживних речовин;
- роль мінерального живлення в житті рослин;
- роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин;
- бруньку як зародковий пагін;
- видозміни пагона;
- будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні;
порівнює:
-прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі;
- процеси фотосинтезу та дихання;
спостерігає та описує:
- будову клітини рослин;
- корінь і кореневі системи, видозміни кореня;
- пагін та його будову, різноманітність пагонів, видозміни;
- будову та різноманітність листків;

- досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування;
дотримується правил:
- виготовлення мікропрепаратів, роботи з лупою та мікроскопом;
робить висновок:
- про основні функції рослинного організму;
- про зв’язок органів у рослинному організмі;
- про значення рослин у забезпеченні життя на Землі.

Тема 2. Розмноження й розвиток рослин


7. Нестатеве розмноження, його види.

8. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин.

9. Статеве розмноження.

10. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття.

11. Запилення, запліднення.


12.Насінина, плід, їх будова.


13. Вплив умов середовища на проростання насінини.


14. Ріст і розвиток рослин.


15. Сезонні явища у житті рослин.

Учень:
називає:
- види розмноження рослин;
- види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами;
- способи вегетативного розмноження рослин у природі й у господарстві;
- частини квітки;
- способи запилення;
- способи поширення насінин і плодів;

наводить приклади:
- добових і сезонних ритмів рослин;
- одностатевих і двостатевих квіток, одно- і дводомних рослин;
- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин;
- практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;
розпізнає:
- за будовою квітки - спосіб запилення;
- різні типи плодів і способи їх поширення;
характеризує:
- будову квітки як органа розмноження рослин;
- функції частин квітки;
- процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення;
- пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами;
- процес утворення плодів і насінин;
- пристосування плодів і насiнин до поширення;
- розвиток рослини з зародка насінини;
пояснює:
- роль та значення штучного запилення;
- мету клонування рослин;
- пристосування рослин до умов середовища;
порівнює:
- статеве і нестатеве розмноження;

- будову квіток різних рослин, суцвіття прості й складні;
- будову плодів і насінин та способи їх поширення;
спостерігає та описує:
- пристосування рослин до запилення різними видами комах;
- пристосування до поширення плодів і насінин;
- досліди з вивчення умов проростання насінин;
застосовує знання:
- про способи розмноження рослин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин;
дотримується правил:
- профілактики отруєння насiнинами і плодами;
- вирощування рослин;
робить висновок:
- про значення квітки у житті рослин, тварин, людини;
- про значення знань про процеси розмноження і розвитку рослин у житті людини.

Тема 2. Вищі спорові рослини
Загальна характеристика вищих спорових рослин.

Мохоподібні, плавуноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні.
Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдiяльності.
Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Учень:називає:
- основні місця, де ростуть вищі спорові рослини;

наводить приклади:
- видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні;
- значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини;
характеризує:
- загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
- розвиток вищих спорових рослин;
порівнює:
- будову вищих спорових рослин із будовою водоростей;
пояснює:
- значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів;
- значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля;
розпізнає:
- спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях;
спостерігає та описує:
- особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
- пристосування до середовища існування;
дотримується правил:
- роботи зі збільшувальними приладами;
робить висновок:
- про виникнення спорових рослин на Землі;
- про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні

як результат пристосування рослин до життя на суходолі.

Тема 3. Голонасінні
Загальна характеристика голонасінних.
Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини.

Учень:
називає:
- основні місця, де ростуть голонасінні;
наводить приклади:
- найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону;
- використання голонасінних рослин людиною;
розпізнає:
- голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;
характеризує:
- загальні ознаки будови та розвитку голонасінних;
- пристосування голонасінних до умов середовища існування;
- особливості розмноження голонасінних;
- роль голонасінних у природі та в житті людини;
порівнює:
- будову голонасінних з вищими споровими рослинами;
дотримується правил:
- роботи зі збільшувальними приладами;

робить висновок:
- стосовно причин, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі.

Тема 4. Покритонасінні
Загальна характеристика. Класифiкація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин.
Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Учень:називає:
- класи та основні родини покритонасінних рослин;
- загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні;
наводить приклади:
- рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні;
- рідкісних рослин, які потребують охорони;
- лікарських та отруйних рослин;
- декоративних рослин;
- сортів культурних рослин;
- використання рослин людиною;
розпізнає:
- види рослин свого регіону, рослини вивчених класів і родин;
- пристосування до умов місцезростання, що відображені в їхній будові;
пояснює:
- потребу в охороні окремих видів;
- значення рослин у житті людини;
- значення рослин у природі;
порівнює:
- будову рослин різних класів та родин;

- пристосування рослин до різних умов середовища;
- практичну цінність різних видів рослин;
спостерігає та описує:
- розвиток покритонасінних рослин;
застосовує знання:
- про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони;
- про будову рослин для їх визначення;
- для озеленення місцевості, житлових та службових примiщень;
дотримується правил:
- поведінки в природі;
- вирощування культурних рослин;
робить висновок:
- про значення покритонасінних у природі та в житті людини, про необхідність їх охорони.

Тема 1. Гриби
Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі і в житті людини.

Учень: називає:
- загальні ознаки царства Гриби;
- паразитарних, цвілевих, шапкових грибів;
- найпоширеніших видів грибів свого регіону;
- використання грибів людиною;
характеризує:
- будову гриба;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів;
- пристосування грибів до умов середовища;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;
-
значення штучного вирощування грибів;
порівнює:
- плодові тіла їстівних та отруйних грибів;
застосовує знання:
- для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування;
- у профілактиці захворювань ро
слин, тварин і людини, що спричиняються грибами;
дотримується правил:
- збирання та зберігання грибів;
- профілактики отруєння грибами;
робить висновок:
- про значення грибів у природі та в житті людини.

Тема 2. Лишайники
Загальна характеристика лишайників як симбіотичних організмів.
Значення лишайників у природі й у житті людини.

Учень:
наводить приклади:
- найпоширеніших видів лишайників свого регіону;
характеризує:
- будову лишайника як симбіотичного організму;
- живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників;

- пристосування лишайників до умов середовища;
порівнює:
- гриби і рослини, лишайники;
робить висновок:
-
про значення лишайників у природі та в житті людини.

Тема 1. Бактерії
Загальна характеристика бактерій.
Різноманітність.
Значення у природі й у житті людини.

Учень:
називає:
- загальні ознаки бактерій;
- середовища життя бактерій;
наводить приклади:
- взаємозв’язків бактерій та інших організмів;
- бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини;
- бактерій, які використовуються людиною в господарстві;
характеризує:
- роль бактерій у природі й у житті людини;
порівнює:
- життєдіяльність бактерій;
застосовує знання для:
- обґрунтування способів зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричиняються хвороботворними бактеріями;
дотримується правил:
- особистої гігієни і гігієни в колективі;
робить висновок:
- про роль бактерій у природі та в житті людини.

Тема 1. Організми і середовище існування
Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі.
Екологічні групи рослин.
Життєві форми рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах.
Охорона природи.

Учень:
називає:
- середовища існування рослин;
- основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави);
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини свого регіону;
наводить приклади:
- пристосування рослин до середовища існування;
- взаємозв’язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;
розпізнає:
- дерев’янисті та трав’янисті рослини;
характеризує:
- адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;
спостерігає та описує:
- життя природних екосистем;
- життя організмів у акваріумі;
пояснює:
- природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;
застосовує знання:
- про життєдіяльність рослин, вплив чинників середовища на організм для обґрунтування заходів з охорони видів рослин і рослинних угруповань;

дотримується правил:
- поведінки у природі;
робить висновок:
- про будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища;
- про необхідність охорони рослин та рослинних угруповань.

 


Copyright © 2014. All Rights Reserved.