Материалы

Місячник 2019 ЗЛ Логос

«Сія мені з небес сузір’я Терезів»

Віра коваль

Найдивовижні книги світу

Фото до місячника

Народилася Віра Коваль (28.09.1948), в селі Біленькому Запорізького району. Уже школяркою почала писати вірші. Учителі української мови й літератури Марія Зіновіївна Булах та Лідія Остапівна Оксамитна просто заворожили своїм предметом. До того ж, удома було багато книжок, у тому числі й дитячих. Дід Іван Лаврентійович Коваль знав багато казок, примовок, пісень, писав вірші. Часто збирав біля себе дітей – із розкритими ротами вони слухали його оповідки. Батько також любив літературу, відвідував драматичний гурток. А ще, коли збиралися родичі, то неодмінно співали народні пісні. Усе це разом, мабуть, і вплинуло на світосприйняття майбутньої поетеси, спонукало писати вірші й пісні. Перші вірші були звичайно, про школу уперше  вона прочитала власний вірш «Прощання зі школою» на випускному вечорі. Потім закінчила філологічний факультет Запорізького педінституту, шість років учителювала у Великих Копанях на Херсонщині. Лише потім повернулася в Біленьке, в рідну школу.
Запорізька поетеса  Віра Коваль, член Національної спілки письменників України, авторка поетичних збірок: «На хресті любові» (2004), «Дідизна» (2007), "Повертаюсь до витоків",  "Побрехеньки моїх кумів" (2015), "Узбіччя" (роман у віршах - 2015), "У калиновім цвіті" (2018). Найбільшу популярність їй принесли пісні – вони в репертуарі не лише запорізького співака й композитора, заслуженого працівника культури України, заслуженого артиста естрадного мистецтва Анатолія Сердюка, але й у народних артистів України Алли Кудлай («Не повертайсь»), Таїсії Повалій («Горлиця») та Наталі Бучинської («Осіння вишня»), заслуженої артистки України Катерини Бужинської («Київська Русь»), співачок Лілії Остапенко («Біла лілея») та Оксани Вояж («Давай помиримся») – усі на музику Лілії Остапенко.Пісня Віри Коваль та Анатолія Сердюка «Бабине літо» – лауреат Всеукраїнського пісенного радіофестивалю «Пісня року» (2000). Пісня «Не покидай нас, юність полум’яна» у виконанні народних артистів України Світлани та Віталія Білоножків на музику Лілії Остапенко стала лауреатом міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року» (2003). Крім того, поетеса – лауреат пісенно-поетичного фестивалю в Запоріжжі «Мамині джерела» (2002, 2003). Із недавніх пір – учасниця засідань Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ».

Доленосний лист на радіо

Якось 1994 року почула по обласному радіо передачу Наталі Нескородової за участю молодого запорізького композитора Анатолія Сердюка, який звернувся до слухачів із проханням надсилати йому вірші для нових пісень. І вона їх надіслала.- Після передачі на радіо прийшло багато листів, - розповів заслужений працівник культури України Анатолій Сердюк, - один із них був від Віри Коваль. У листі йшлося про те, що вона пише вірші, п’єси. А ще прислала свої поезії – гарні, не прості, цікаві. Я відповів на цей лист, похвалив за гарні твори. Незабаром народилася перша спільна пісня – «Журавлик». Але зазвучала вона з великої сцени лише два роки тому. Так почалася творча співпраця. Зустріч Анатолія Сердюка та Віри Коваль відбулася після презентації другої програми співака «Моя кохана» в листопаді 1994 року, після якої їх офіційно представили один одному.
1996 року вийшов альбом Анатолія Сердюка «Запоріжанки», в який увійшло десять пісень Віри Коваль: «Свічечка», «Ромашка», «Шкільні романи», «Люби мене», «Сліпий дощ», «Дві коханки», «Зухвале дівчатко», «Відлуння», «Телемани», «Розлучаюсь із тобою».

Поетеса співпрацює не лише з Анатолієм Сердюком. Дуже цікавою була зустріч і подальша співпраця з відомою українською композиторкою і співачкою Лілією Остапенко. Коли у Лілії був творчий вечір на головній сцені країни, в київському палаці «Україна», на нього запросили й Віру Коваль.

Нині поетеса мешкає в Запоріжжі. Її підтримка в житті – це люблячі дочки Галя й Катя, зяті. Коло інтересів Віри Коваль різноманітне. Облаштовує куплений будиночок, порається на подвір’ї. Її можна побачити не лише на концертах і презентаціях, але й на святах Запорізької дитячо-юнацької спортивної школи бойового мистецтва «Спас» або на Козацькому колі чи святилищах доби бронзи на Хортиці… Там і знаходить вона теми для нових поезій. Віра Коваль продовжує найкращі традиції української пісенної творчості – Андрія Малишка, Володимира Івасюка, Володимира Кудрявцева, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, інших поетів-піснярів. Над словом вона працює наполегливо. Саме через це поезія її витончена, метафорична, красива.

Мамина сорочка (пісня)


Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела

Щоб лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів (2):

А сорочка мамина біла-біла

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітали

Матусі коси дивом зацвіли

І я сорочку білу вишиваю

Як вишивала матінка мені

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів. (2)


Запорізький дуб


Був на Хортиці

Богатирський дуб:

З Буйним вітром бореться

Кучерявий чуб,

З хату в поперечнику,

А з верха, мабуть.

В Польщу і Туреччину

Можна зазирнуть.

Шанований донині

Цей свідок старини,

І скрізь по Україні

Шумлять його сини.

Здолав народ наш вічний

Дорогу боротьби,

Незламний і величний,

Як велетні дуби.

Не хились під грозами,

Шрами на плечі,

Із старим колодязем

Розмовля вночі.

Сотні літ з грімницями –

Ноша не легка:

Пам'ята Хмельницького,

Пам'ята Сірка.

Встояв дуб високий той,

Мов козак в сідлі,

Бо живився з соками

Рідної землі.

Мав натуру щедрую

Мудрий життєлюб.

Став тепер легендою

Той козацький дуб

Сценарий линейки - Последний звонок (8-11 кл., 2017 г.)

Последний звонок

(2017 г.)

Звучат детские песни.

На площадке школьного двора все классы, кроме 11-х.

Трек №01

Фанфары. Выходят ведущие.


В1:Сегодня праздник - радостный, веселый:

Закончен трудный, долгий школьный год.

Не на урок пришли ребята в школу –

Услышать на каникулы звонок.

В 2.День в лицее у нас необычный

Солнце встало, умывшись росой,

На урок, на последний, прощальный,

Отправляется класс выпускной!

В3.Майский день на линейке играет,

Шепчет нежно в листве ветерок,

В путь питомцев своих провожая,

Школа даст им последний звонок!

В4.Будет море гостей волноваться,

Будет много стихов и цветов –

Океанами бурных оваций

Мы приветствуем...

Вместе. ВЫПУСКНИКОВ!!!


Трек №02

Веселая фоновая песня

На ее фоне выпускники выходят на линейку по дорожке, разрисованной цветами

Завуч:11ФМИП класс и класный руководитель Эльмира Ивановна Сальникова.

Выпускники становятся на отведенные им места.

В1: Пусть праздник светлый осчастливит нас

И торжеством, и радостью своею!

В2: Над «Логосом» пусть реют в этот час

Знамена Украины и лицея!

Директор: Торжественная линейка, посвященная празднику последнего звонка, объявляется открытой! На вынос государственного флага Украины и флага лицея «Логос»  стоять смирно!

Трек №03

Под звуки марша выносится государственный флаг Украины

Трек №04

Звучит гимн Украины

Трек№05

Без перерыва гимн лицея «Логос»


«Логос», виват, альма-матер!

Ищем не славу, но честь.

Дело умов и рук –

Радостный храм наук:

Наших побед и триумфов не счесть.(2р.)

В нас никогда не погаснет

Твой вдохновенный огонь,

Праздников яркий свет,

Дружба лицейских лет.

Дружба, прочнее которой вовек не найти.(2р.)

Братья, друзья, лицеисты,

 Учителя-мастера,

Главная наша цель,

Чтобы расцвел лицей,

Чтобы надежно хранил идеалы добра.(2р.)


Трек №06

Фанфары-отбивка

Завуч: Слово для подведения итогов учебного года и награждения лучших лицеистов предоставляется директору лицея Анатолию Давидовичу.

Приветственное слово директора - поздравление с окончанием учебного года всех школьников.

Трек №07

Фанфары-отбивка

Завуч: Дорогие выпускники! Без напутствий гостей не бывает хорошей дороги! Слово для поздравления предоставляется:

Слово гостям

_______________________________________________________________________________________

Трек №08

На фоне слов ведущих происходит

под музыку построение учащихся на награждение


В1: Год учебный скоро завершится!

Мы сегодня чествуем победы

Наших самых умных олимпийцев!

В вашу честь звучат фанфары эти!

В2: Наизусть учили и читали,

По крупицам знанья добывали,

Вы сумели многое узнать

И смогли победу одержать!


Слово директора о достижениях учащихся.

Награждение грамотами и похвальными листами

Подведения итогов конкурса «Лучший класс – это о нас»

Трек №09

Фанфары после вручения грамот


В3: Наполни смыслом каждое мгновенье,

Часов и дней неумолимый бег.

Тогда придет удача, вдохновенье!

И восхитится мир тобою, Человек!

В4: Пусть этот успех зазвенит, как струна,

Пусть вами гордится семья и страна!

Желаем освоить азы мироздания,

Пусть прочными будут и впредь ваши Знания!


Завуч:Теперь мы предоставляем слово выпускникам лицея «Логос».

Трек №10

фанфары короткие

Блок выступления выпускников


Вып1: В школу сегодня пришли мы без лени.

Вот оно - счастье! Закончился срок!

Вып2: Мои одноклассники! С освобожденьем!

В лицее сегодня Последний звонок.

Вып3: Радуйтесь! Школы не будет уж больше!

Что ж не бежим мы прочь со всех ног?

Вып4: И весело нам гремит колокольчик:

В лицее сегодня Последний звонок.

Вып5: Учителя так добры, так красивы!

Рады, как мы, что Последний звонок.

Вып6: Не зададут нам домашней работы,

И не проспать нам на первый урок,

Вып7: Только взгрустнулось от этого что-то.

В лицее сегодня Последний звонок.

Вып8: Этот этап для нас будет в прошлом,

Школьной поре подводим итог.

Вып9: «Логос» запомнится только хорошим.

В лицее сегодня Последний звонок.

Вып10: Уходят уроки, диктанты, зачёты,

Дежурство, замены, стихи …

Вып11: Родителей лица с печатью заботы

О том, в чём ещё мы грешны…

Вып12: Но, скажем вам честно, все это печалит

И невозможно пока осознать.

Вып13: Ах! Как же грустно, что детство уходит,

И вряд ли сумеем его мы догнать.


Трек №11

 на мотив «Московской песни» Сергея Трофимова


Опять на улице весна,

И нам сегодня не до сна:

Сегодня очень важный день для всех для нас.

Звонок Последний прозвенит,

И жизни вальс нас закружит,

Но «Логос» вспомним мы с тобой ещё не раз.

 

Одиннадцать прекрасных лет

Сквозь радость маленьких побед

Вели родители нас и учителя.

Не обошлось без мелких ссор,

И часто мы вступали в спор,

Но мудрым стать порой без глупости нельзя.

 

Мы знаем точно, что жизнь не мёд,

Но вместе легче – «Логос» не подведёт.

А если всё же нас разлучит с тобой судьба,

Мы помним: «Логос» навсегда!


Выпускник: На правах выпускников лицея «Логос» мы готовы поделиться опытом с младшими по возрасту и разуму.

Выпускник: Итак, совет первый: если учитель задерживается – не шумите! Не напоминайте о своём существовании. Лучше проверьте инстаграм.

Выпускник: Совет второй. Не пытайтесь удалить оценку из дневника, не пытайтесь его потерять. Эти методы с появлением электронного дневника устарели. Лучше дружите с Константином Яковлевичем – вдруг поможет.

Выпускник: Если вы не готовы к уроку, не садитесь за последнюю парту. Тот, кто сидит за первым столом, обычно не вызывает подозрений.

Выпускник: Будьте доброжелательны. Давайте списывать!

Выпускник: Помните слова нашего директора: «Встречают по одёжке». Деловой стиль одежды только приветствуется!

Выпускник: А еще

В  нашей школе, лучшей в мире,

Что учитель – то звезда!

На учителя молиться

Всем полезно иногда.

Выпускник: И если серьёзно, только сейчас мы начинаем понимать, что школа – это не мучение, не проклятие, не ад.

Выпускник: Это твои друзья, первая любовь, общение на переменах, булочки в столовой, это невозвратимое детство…

Трек №12

Песня на мотив «Маша + Саша»


В школе столько лет учились,

Не всегда пусть хорошо,

Но вам скажем по секрету,

Что нам очень повезло.

Много важного узнали,

Нас узнала школа вся.

Мы друг друга полюбили,

Мы огромная семья.

Последний звонок прозвучит на прощанье!

И мы друг от друга теперь отдохнём.

Но любим лицей и даём обещанье:

Еще мы вернемся и дружно споём!


Завуч: По доброй школьной традиции в день расставания с дружной лицейской семьей мы вручаем нашим выпускникам памятные значки.

Трек № 13

Фоновая на вручение значков

восьмые классы отдают значки выпускникам и возвращаются на свои места.

Завуч: Слово для напутствия предоставляется директору лицея Анатолию Давидовичу.

Слово директора выпускникам.

Трек №14

Фанфары-отбивка

выпускные классы вручают цветы директору со словами:


Вып1:Директор школы, должность не простая,

На Вас лежит ответственность большая,

Но Вы сомненьям шансов не даете,

Корабль школьный Вы уверенно ведете!

Вып2: Сегодня мы прощаемся со школой,

Нас окрыляет жизнь мечтою новой,

Хотим спасибо от души мы Вам сказать,

Здоровья крепкого от сердца пожелать!


Фанфары-отбивка

Трек №15 повторить

Выпускники перестраиваются для вальса

В это время ведущие линейки говорят слова:


В1: Извините, проспекты,

Извините,  бульвары.

В этот день разрешите

Ваш нарушить покой.

В2: Пусть сейчас на асфальте

Закружат наши пары

В лёгких туфельках вальс,

Белый вальс выпускной.


Трек №16

Выпускники танцуют вальс


В1: Ну вот и окончен последний урок.

Сейчас прозвенит он - последний звонок.

В сердце - комок. На развилке дорог,

И не унять тебе пульса,

Слушай, приятель, последний звонок,

И от тоски не сутулься.

В2:Ты еще с жизнью не очень знаком,

Ты еще папин и мамин.

Ты, оглушенный последним      звонком,

Вышел на первый экзамен.


И.Т.: Право дать последний звонок предоставляется __________________________________________________________________________К микрофонам выходят выпускники, которые дают звонок

Звучит последний звонок. Выпускают шарики со звонком

На его фоне – заключительная песня «Прощальная логосская»

Трек №17

Вот один из тех моментов, что бывает в кинолентах:

Весь лицей на празднике большом.

Как река впадает в море, голос растворится в хоре,

За руки возьмемся и споем.

Не напрасны наши муки, мы вступаем  в храм науки,

На всю жизнь находим здесь друзей.

«Логос» шел вперед отважно, обновленный, трехэтажный,

Будет знаменит, как Колизей.

Припев:

Замыкая круг, ты назад посмотришь вдруг,

Там увидишь «Логос» наш, единый экипаж.

Пусть идут года, сердцем будешь здесь всегда,

Ведь для истинных друзей и годы – не беда.

Мы пойдем по жизни вместе и даем вам слово чести

Честь и слово смолоду беречь.

Пусть судьба вращает глобус, с нами остается «Логос»,

Даже где звучит чужая речь.

Трек №18

Фанфары выпускники возвращаются к классам


В3:Сегодня последний звонок отзвенел,

Закончились школьные годы,

Мечтыпусть сбываются, счастье придет,

Пусть вас не коснутся невзгоды.

В4:Во взрослую жизнь вам подарен билет,

Вас ждут на пути перемены.

Стремитесь, творите, ловите момент,

Но помните школьные стены.


Завуч: Давайте дружными аплодисментами  проводим наших выпускников с линейки.

Трек №19

Выпускники во главе с классным руководителем покидают площадку.


В1:Конечно, мы будем по школе скучать –

Мы вам обещаем это!

Но только не можем сейчас молчать –

Мы искренне ждали лета!

В2:И вот, наконец-то, оно идет,

Последний звонок – как вестник,

Что нас впереди только радость ждет!

Мы скажем об этом честно!

В3:Мы будем спешить вам добра желать,

Успехов побольше, счастья!

Стремиться вперед, и бед не узнать!

Ведь лето вас ждет манящее!


Завуч:На этом торжественная линейка, посвященная празднику Последнего звонка, окончена. Все учащиеся идут на последний классный час в свои кабинеты. Всех преподавателей приглашаем для памятного снимка.

Трек  №20

Длинные торжественные фанфары

Сценарий линейки - Последний звонок (5-7 кл., 2017 г.)

Звучат детские песни.

На площадке школьного двора 5-7 классы.

Трек №01

Фанфары. Выходят ведущие.


В1: Уже земля сменила платье,

Надела праздничный наряд.

В2: Сегодня праздник! Школьный праздник

По всей стране у всех ребят!

В3: И солнцем лето нас так дразнит,

Звонок уж больше не зовет.

В4: Мы начинаем школьный праздник,

Учебный завершая год!


Трек №02

Веселая фоновая песня

В1: Пусть праздник светлый осчастливит нас

И торжеством, и радостью своею!

В2: Над «Логосом» пусть реют в этот час

Знамена Украины и лицея!

Директор: Торжественная линейка, посвященная празднику последнего звонка, объявляется открытой! На вынос государственного флага Украины и флага лицея «Логос»  стоять смирно!

Трек №03

Под звуки марша выносится государственный флаг Украины

Трек №04

Звучит гимн Украины

Трек№05

Без перерыва гимн лицея «Логос»


«Логос», виват, альма-матер!

Ищем не славу, но честь.

Дело умов и рук –

Радостный храм наук:

Наших побед и триумфов не счесть.(2р.)

В нас никогда не погаснет

Твой вдохновенный огонь,

Праздников яркий свет,

Дружба лицейских лет.

Дружба, прочнее которой вовек не найти.(2р.)

Братья, друзья, лицеисты,

 Учителя-мастера,

Главная наша цель,

Чтобы расцвел лицей,

Чтобы надежно хранил идеалы добра.(2р.)


Трек №06

Фанфары-отбивка

Завуч: Слово для подведения итогов учебного года предоставляется директору лицея Анатолию Давидовичу.

Приветственное слово директора - поздравление с окончанием учебного года всех школьников.

Трек №07

Фанфары-отбивка

Слово гостям

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Трек №08

В3: Анатолий Давидович! Давайте не будем проводить праздник торжественно.

В4:Проведем его весело. Чтобы было на душе легко от расставания перед каникулами.

Директор. Да учителя и так идут на каникулы с легкой душой... Ну, хорошо, что вы предлагаете?

В3: Вспомнить все веселое, что было за учебный год.

Директор:  Это интересно. Тогда я вам передаю слово.

Трек №09

выход пятиклассников


У1: Привет вам, друзья наши юные,

Веселые, смелые, умные!

У2: Спортсмены, танцоры, артисты,

Историки, программисты,

У3: Экономисты, юристы  и доктора,

Летчики, фермеры и повара,

У4: Космонавты, фантасты, романтики,

Физики, химики и математики.


Выходит еще один пятиклассник


У5: Ох, и тяжек сей денек!

Что? Опять? Еще урок?

Ученица:Что ты, вовсе не урок,

А последний наш звонок!

У5: Вау! Последний! Неужели

Затворятся эти двери?

Летняя пришла пора!

Год закончился. Ура!

А то вся это учеба,

Ну, сплошная ерунда.

Надоело – нет уж сил,

То урок не повторил,

То стихи недоучил,

То не то нагородил.

В общем, было все – тоска,

А теперь - одна лафа!

Ученица: Ты ж учиться не любил!

Ты ж уроки не учил!

Год учебный проболтал!

Отчего же ты устал?

У5: Тяжело тебе учиться?

Можно в этом усомниться.

А вот чтобы год лениться –

Это надо потрудиться!

У4: Да, согласен я с тобой.

Ты у нас почти герой!

У5: Нас, таких героев, много!

Вот идет моя подмога!!!


Выбегают пятиклассники еще


У6: Заболтались вы, ребята,

Надо праздник продолжать

У7: Надо нам о пятиклашках

Поскорее рассказать

У8:Нашим строгим классным мамам,

Как же трудно было с нами.

У9: Мы шумели, мы галдели,

Мы по лестницам летели

У10: Но хотим сказать сейчас,

Что мы очень любим вас!

У5:Знайте, летом отдохнем,

Поумнеем, подрастем

И вернемся к вам опять,

Просим нас не забывать.

Ученица: Много нам еще учиться,

И дружить, и веселиться.


Трек №10

Исполнение песенки пятиклассников

(на мотив песни "Чунга-чанга")

1.

В целом мире классов лучше нет.
И живем мы все, не зная бед.
Наше детство - целая страна.
И нам очень нравится она.

Пр:

В пятом классе, в пятом классе
Жить так весело и классно,
Жить так весело и классно
В пятом классе.
Мы умны и класс наш дружный,
Потому что все, что нужно,
Потому что все, что нужно -
Это дружба.

2.

В нас задора много и огня.
Не проходит скучно даже дня.
И конечно знает весь наш класс: 
Впереди все лучшее у нас.

Пр: ( тот же)

Продолжают ведущие


В1: Мы желаем вам вперед идти

По нелегкой дороге к знаниям,

В2: Рухнут все преграды впереди

От моря вашего обаяния,

В3: Пусть сердца всегда бьются в такт

И желания исполняются,

В4: Очень рады мы видеть вас,

Дружба ваша пусть продолжается!


Трек №11

Выход шестиклассников и семиклассников


У1: Было раньше в нашем классе

Много всяких катавасий

Были радости, печали,

Мы под партами мычали,

У2: Но друг друга выручали.

А теперь другими стали:

Никуда не мчимся стаей…

У3: Ходит парень полусонный -

Занят собственным айфоном.

Без дискуссий и полемик -

Драки нет на перемене -

У4: В Дота все погружены –

Собранны, напряжены!

У5: Но бывает все-таки еще и такое:


Сценка «Перемена»

Трек №12

Вылетает ученик, рушит весь строй ребят, вырывает микрофон и кричит в него:


Вова: Перемена, перемена!" —

Заливается звонок.

У1: Первым Вова непременно

Вылетает за порог.

Вылетает за порог —

Семерых сбивает с ног.

У2: Неужели это Вова,

Продремавший весь урок?

У3: Неужели этот Вова

Пять минут назад ни слова

У доски сказать не мог?

У4: Если он, то, несомненно,

С ним бо-о-ольшая перемена!


У5: Считается, что успех приходит к тем, кто рано встает.

У6: Нет, к тем, кто встает в хорошем настроении!

У7: Нет, к тем, кто соблюдает режим дня!

У8: Итак! Режим школьного дня

Трек №13


У9:Сон. Будильник. Душ. Зарядка.

Завтрак. Чай. Портфель. Тетрадка.

Туфли. Путь. Вороны. Счет.

Опозданье. Незачет.

У10:Перемена. Поведенье.

Двойка. Завуч. Огорченье.

Выяснение. Звонок.

Бег по лестнице. Урок.

У1:Цифры. Правила. Мученья.

Свет. Окно. Мечты. Виденья.

Устный счет. Пример. Доска.

Умножение. Тоска.

У2:Двойка. Разочарованье.

Перспектива. Наказанье.

Оптимизм. Борьба с пороком.

Шутки. Смех. Конец урокам!

У3:Дом. Один. Ура! Игрушки.

Суп. Блины. Компот. Ватрушки.

Отдых. Мультиков программа.

Телефон. Компьютер. Мама.

У4:Встреча. Поцелуй. Дневник.

Ох! Ремень. Вопросы. Крик.

Оправданья. Сопли. Слезы.

Восклицания. Угрозы.

У5:Примирение. Учебник.

-Сделай сам! –Угу. Решебник.

Ужин. Ванна. Расслабленье.

Завтра утром повторенье:

У6:Сон. Будильник. Душ. Зарядка…

И так до бесконечности…

У7: О! Я понял, что такое бесконечность!

Бесконечность —

Это такое понятие,

Когда перед каникулами

Никак не кончаются занятия.


Трек №14

Отбивка


В1:В школе так заведено,

Все мы вместе – заодно,

Все мы – дружная семья,

Хоть отдельно каждый – Я.

В2:Все успехи, достиженья,

Все награды, выступленья.

Взлеты наши и паденья,

В школу мы свою несем.

В3:В школе силу мы берем,

В школе учимся, умнеем.

С каждым годом в ней взрослеем,

А она из года в год

Расцветает и растет.


Трек №15

Флешмоб под. песню Гайтаны «Сонце нам сяє»


В4:Похожи учебники на кирпичи

Размерами, формой и весом.

Тому, кто решил аттестат получить,

Желательно быть Геркулесом.

В1:Я множество раз подтянуться могу,

Зарядкой с утра занимался.

Но школьная сумка сгибает в дугу,

Как будто в поход я собрался.

В2:Я сумку не брошу, имейте в виду!

Об этом не может быть речи.

Я стану ученым и способ найду,

Как сделать учебники легче.


В3: Похвальная цель! Как сказал Эйнштейн, «если вы хотите вести счастливую жизнь, вы должны бать привязаны к цели, а не к людям или вещам».

В4: Вы знаете, что половина людей сдаются на пути к своей цели, потому что им никто не сказал: «Я верю в тебя, у тебя все получится!»

В1: А на нашей линейке наступил тот момент, когда пришла пора сказать слова одобрения и поддержки тем ребятам, которые уже достигли определенных успехов.

Трек №16

На фоне слов ведущих происходит

под музыку построение учащихся на награждение

Слово директора о достижениях учащихся.

Награждение грамотами и похвальными листами

Подведения итогов конкурса «Лучший класс – это о нас»

Трек №17

После вручения ученики расходятся по классам.

И.Т.: Наша торжественная линейка подходит к самому долгожданному моменту. Сейчас зазвенит звонок, оповещающий начало летних каникул. Право дать последний звонок в 2016-2017 учебном году предоставляется Чикалову Алексею и Куманецкой Ирине.

Трек №18

В1:Летние каникулы! Рада детвора!

Год учебный кончился, отдохнуть пора!

Ранец, книжки школьные - в шкаф до сентября.

Здравствуй, лето красное! Здорово! Ура!

В2: Поле в одуванчиках, зелено вокруг!

Крепко взявшись за руки, образуем круг!

Хоровод, кружись, кружись, подари мечту,

Радость, приключения, сказок красоту!

Трек №19

Флешмоб 5-х классов «Солнышко»

В1: Звонок последний прозвенел,
Нас ждут каникулы, ура!
Нам нужно сделать много дел –
Повеселиться до утра,

В2: И океаны посетить,
И вдоволь в реках накупаться!
Свои желанья воплотить,
И чудесам не удивляться!

В3: Пускай удача к нам придет,
И чудеса не покидают!
Пусть только радость в жизни ждёт,

А лето солнцем согревает!

Завуч:На этом торжественная линейка, посвященная празднику Последнего звонка, окончена. Все учащиеся идут на последний классный час в свои кабинеты. Всех преподавателей приглашаем для памятного снимка.

Трек  №20

Длинные торжественные фанфары

Сценарій виховного заходу "Бій під Крутами"

«Бій  під  Крутами   (вшанування  пам’яті  юнаків, які героїчно загинули у бою  під Крутами  29 січня 1918 року)»

Мета заходу:

  • формування в учнів почуття  патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;
  • формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків;
  • формування інтересу до літератури про бій під Крутами.  
  • фонова музика:
    •  «Реквієм»
  • Відео матеріали («Невідома Україна», фільм 91 «Лист без конверта» – 12хв.32 сек.).

  Кліп про Крути для студентів

І  згадую  чомусь я мимоволі

Великих лицарів своїх;

Лежать вони покинутими в полі

І без хрестів могили їх.

О.Олесь

1 – й  учень:  29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Читець:  Під Крутами там молоде юнацтво

              На прю криваву з ворогами стало.

              За Україну, славу, честь й багатство

               Життя юнацьке своє там віддало.

У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність

2 – й  учень: Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять… Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…

3 – й  учень:  Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. по-більшовицькому налаштованих робітників, Аверкій Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути і зайняти оборону. Туди вони дісталися вже 28 січня1918 р. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою.

4 – й  учень:   На правому фланзі вони мали штучну перешкоду — насип залізничної колії, на лівому — студентська сотня в складі вже наявного там загону почала риття окопів і спорудження земляних укріплень. Командувач загону в Бахмачі Аверкій Гончаренко мав у своєму розпорядженні 4 сотні бійців, переважно студентів та юнкерів. Студентський курінь був поділений на чотири  взводи по 28-30 чол. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві.

5 – й учень:   16 (29) січня1918року на залізничній станції поблизу селищаКрутиза 130кілометрівна північний-схід відКиєва розпочався бій, який тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

1 – й  учень:   Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримував ще й бронепоїзд і гармата, які здійснювали виїзди у тил наступаючому ворогові та вели їх обстріл. На залізничній платформі також була гармата сотника Лещенка, якою також стримували наступ більшовиків. Втрачаючи вбитих і поранених, більшовики вперто просувалися вперед. Їх гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь по українських позиціях. Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати. Приблизно у цей час на допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку Чернігівської колії підійшов ворожий бронепоїзд і почав обстріл обороняючих з тилу.

4 – й  учень: Тим часом, за свідченням очевидців, у студентів та юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати. Наступаючі загони росіян почали обходити позиції обороняючих з лівого флангу — настала небезпека оточення і юнкери зі студентами почали відхід в напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі, який їх чекав. Коло станції Бобрик знаходився більший загін під керуванням Симона Петлюри, але отримавши звістку про повстання на заводі Арсенал Петлюра рушив на Київ, оскільки на його думку найбільша небезпека була якраз там.

 

6 – й  учень:Юнкери відступали під прикриттям насипу, а у студентів спереду і позаду була відкрита місцевість. Командир студентської сотні сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відступати. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня понесла втрати, загинув і сам Омельченко. Допомога резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни, або не хотіли, або, швидше за все, не могли наздогнати основні сили і продовжувати наступ на Київ того ж дня — залізницю заздалегідь розібрали ще в Крутах.

3 – й учень:Коли близько 17 години зібралися усі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає одного взводу студентів, що стояв найближче до станції: у сум’ятті битви в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 чоловік). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів Єгор Попов втратив рівновагу, коли дізнався, що втрати склали не менше 300 чоловік. Щоби якось їх компенсувати, він наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців з 27 студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли.Учень 7-го класу Пипський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і всі інші студенти підтримали спів. І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.Пізнишеселяни з навколишніх сіл забрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм.

8-учень.Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів.1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд. 27 Убитих вояків-студентів було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. . Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!».

7 – й  учень: Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві.

1-й  учень.

Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої.

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.

 Читець: Слава, слава Україні і її народу,

           Що своїм життям безцінним захищав свободу,

         Що довідну самостійність розумом відстояв,-

          Тричі слава Україні і її героям.

  • Перегляд фільму «Невідома Україна», фільм 91 «Лист без конверта» – (12хв.32 сек.)

7 – й  учень: до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі ( Кліп про Крути для студентів)

(Учні по черзі  зачитують імена героїв)

  • Сотник Андрій Омельченко
  • Володимир Шульгин
  • Лука Дмитренко
  • Микола Лизогуб
  • Олександр Попович
  • Андріїв
  • Божко-Божинський
  • Ізидор Курик
  • Олександр Шерстюк
  • Головощук
  • Чижів
  • Кирик
  • Андрій Соколовський
  • Микола Корпан
  • М.Ганькевич
  • Євген Тарнавський
  • Гнаткевич
  • Пипський

4 – й  учень: Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

1 – й  учень: Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…

3 – й  учень: Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу.

5 – й  учень: В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

Учні  всі  разом промовляють слова:                                                                        Вічна слава героям Крут!

(Учні вклоняються та йдуть зі сцени).

6 – й  учень:

    На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

 Павло Тичина, 1918 рік

 

Презентація завантажити

22 сiчня день Соборності України - Виховна година

Виховна година: День Соборності України

Мета:

  • Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України.
  • Пригадати ст. 20 Конституції України.
  • Ознайомити з цікавими фактами про Україну.
  • Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики.
  • Викликати інтерес до вивчення історії України.

Обладнання: Державна символіка, Конституція України, портрет М. Грушевського, К.Левицького

Епіграф: «Співаєм славу тій події і тепер.»

«22 січня – День Соборності України»    (слайд-1)

Література: журнал "Шкільна бібліотека" №12 2009 року,

журнал "Шкільна бібліотека" №1 2006 року,

Конституція України,

Мережа Інтернету www.teacher.at.ua

Хід виховної години

1 ВЕДУЧИЙ.

22 сiчня день Соборностi України. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що на протязi багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.

 (слайд-2)

2 ВЕДУЧИЙ.

У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України.

Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1918 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.

(слайд-3)

3 ВЕДУЧИЙ.

Зламався врештi двох iмперiй мур!

I на розалинах у слушну цю нагоду

З "явилися держави УНР i ЗУНР,

Як вияв волi нашого народу.                     (слайд-4)

 

4 ВЕДУЧИЙ.

Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.   

    (слайд-5)

5 ВЕДУЧИЙ.

  Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

(слайд-6)

6 ВЕДУЧИЙ.

 : З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну Українську Раду (пізніше - Загальна Українська Рада), яка відстоювала інтереси українців. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.

(слайд-7) 

 7 ВЕДУЧИЙ.

 У середині листопада 1918 р. Австро-Угорська імперія розпалась під впливом революційних подій у країні. І вже 1 листопада війська Української Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення Української держави. А 13 листопада за новоутвореною державою закріпилася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Тож одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було об'єднання усіх українських земель в одну державу. Але поки гетьман Павло Скоропадський володарював у Києві, ця мета була недосяжною.

  (слайд-8)

8 ВЕДУЧИЙ.

Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади прийшла Директорія, було відновлено Українську Народну Республіку та її закони. Як можна було сподіватись, Директорія поставилась дуже прихильно до ідеї соборності.

Як наслідок ініціатори об'єднавчого руху представники Державного Секретаріату ЗУНР - Дмитро Левицький, Лонгин Цегельський, члени Директорії Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Панас Андрієвський, Федір Швець 1 грудня 1918 року підписали у Фастові передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі. Обидва уряди зобов'язувалися в найкоротший час здійснити це об'єднання. 

  (слайд-9).

9 ВЕДУЧИЙ.

Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об'єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності.  

(слайд-10).

 

10 ВЕДУЧИЙ.

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Уранці 22 січня біля святої Софії було велелюдно. Вхід з Володимирської вулиці прикрашала тріумфальна арка з гербами історичних земель України. Під звуки оркестру крокували військові підрозділи.

Переглядвідео «ДеньСоборності» /uploads/editor/1734/418705/news_9/files/den_sobornosti.flv

1 ВЕДУЧИЙ.

Урочистості розпочав держсекретар Лонгин Цегельський оголосив вірчу грамоту президії Української Національної Ради й передав її голові Директорії Володимиру Винниченку, який привітав галицьких делегатів, наголосивши на непересічному значенні Акта соборності.

Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова:

"Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику Україну…» 

(слайд-11).

 2 ВЕДУЧИЙ.

Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

На жаль, вже через кілька місяців після проголошення об'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, Буковину - румуни, а Закарпаття - Чехословаччина. Так, тоді, в 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність.

 

(слайд-12).

 3 ВЕДУЧИЙ.

Однак, незважаючи на невдале завершення об'єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе. Перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський зазначав:

 "Які б тяжкі проби не судила переходити Україні й українському народові історична доля, які пертурбації не лежали б ще перед ними, великі часи Української Центральної Ради і її акти зостануться великою епохою їх розвою, твердою підставою національного будівництва".

(слайд-13)

 4 ВЕДУЧИЙ.

Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки.         

(слайд-14)

5 ВЕДУЧИЙ.

День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.

(слайд-15)

 6 ВЕДУЧИЙ.

Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня:

 "Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі". Його слова стали справді пророчими.

(слайд-16)

7 ВЕДУЧИЙ.

Згідно Конституції України:

Стаття 20

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтою кольорів.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

(слайд-17)

8 ВЕДУЧИЙ.

Родитись українцем —

Це велика Честь i слава.

Рiдний край свiй полюбити

Найважливiша справа.

(слайд-18)

 

9 ВЕДУЧИЙ.

В нiм пливуть глибокi рiки,

І шумлять степи безкраї,

Стрункi гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

(слайд-19)

 

10 ВЕДУЧИЙ.

Українцi й українки —

Всi кохають до загину

Славну землю батькiв своїх —

Свою рiдну Україну!

(слайд-20)

Відеокліп «Наталья Май –Моя Україна»  /uploads/editor/1734/418705/news_9/files/natalya_may_moya_ukraina.flv

Відеокліп «Молитва за Україну!»

 

Скачать

Сценарий лицейской сказки-2016 (по мотивам сказки А.Экзюпери "Маленький принц")

Сценарий лицейской сказки-2016

(по мотивам сказки А. де Сент-Экзюпери «Маленький принц»)

Актовый зал украшен звездами.

На сцене слева стоит телескоп, на заднике сцены – звездное небо.

На фоне Презентации исполняется песня «Маленький принц».

Трек №1 Песня «Маленький принц»

На сцене замерли персонажи сказки, которые под музыку «оживают»,

а под конец песни спускаются в зрительный зал

Сцена 1

Трек №2 «Начало»

К микрофону выходит Автор

Автор: Однажды, когда мне было шесть лет, я увидел в книге удивительную картинку. На ней огромная змея глотала зверя (показывает рукой на экран):

Презентация к сказке.

Слайд №1

Я много раздумывал о жизни джунглей и нарисовал свою первую картинку (показывает рукой на экран):

Слайд №2

Я показал мое творение взрослым и спросил, не страшно ли им.

— Разве шляпа страшная? — возразили мне.

Взрослые! Им ведь всегда нужно всё объяснять! Тогда я нарисовал другой рисунок (показывает рукой на экран):

Слайд №3

Взрослые посоветовали мне не рисовать змей, а побольше интересоваться физикой и математикой, историей и географией, химией и биологией, английским и правописанием… Я последовал их совету и стал взрослым. Так, в шесть лет утратив веру в себя, я отказался от блестящей карьеры художника. Ведь взрослые никогда ничего не понимают! Итак, я выучился на летчика и облетел весь свет.

Слайд №4

На своем веку я встречал разных серьёзных людей. Я говорил с ними об игре в бридж и гольф, о политике и о галстуках. И взрослые были очень довольны, что познакомились с таким здравомыслящим человеком. Я забыл, что значит быть ребёнком. Но потом случилось чудо! Я встретил Маленького принца.

Слайд №5

Мне всегда хотелось с кем-нибудь поделиться его историей. Не знаю… Наверное, наш мир стал слишком взрослым! (уходит со сцены, когда начинается танец).

Сцена №2.

Звучит современная ритмичная музыка,

под которую группа старшеклассников

исполняет танец «Современный ритм жизни»

Трек №3 «Взрослый мир»

Слайды № 6, 7, 8, 9

Сцена 3.

На сцене стол с табличкой «Приёмная комиссия».

Перед сценой общаются Мама с Дочкой.

Слайд 10

Мама: Спину прямо! Слушать внимательно! Слушать! Лишний раз не моргать!.. Неожиданная похвала: «Ах!», вы приняты… Ах! Спасибо… Здесь надо улыбнуться. Покажи зубки (смотрит на дочь). Не так сильно! Хорошо… Запомни! Опрос и исторические данные говорят, что если комиссия готова тебя принять, они задают один вопрос.

Дочка (внимательно слушает указания матери): Главный вопрос…

Мама: Достойна ли ты учиться в нашей Академии?

Дочка (репетирует ответ комиссии): Да. Я. Достойна. И для этого есть три причины. Да! Я достойна! И для этого есть три основных причины. Первая: я, как и вы, очень не глупа. Вторая: я, как и вы, очень серьёзна. И третья…

Не успевает ответить.

Трек № 4 «Приёмная комиссия»

На сцену выходят пять человек (приемная комиссия), садятся за стол.

С очень строгими и серьёзными лицами изучают бумаги

Голос за кадром (одновременно с выходом комиссии): Абитуриент 017.

Мама отходит в сторону. Дочка поднимается на сцену.

Становится лицом к комиссии и с волнением ждет их решения.

Члены комиссии несколько секунд молча продолжают изучать бумаги,

синхронно покачивая головами.

Затем одновременно со стуком кладут бумаги на стол,

поднимают глаза на девочку

Слайд 11

Председатель комиссии: Мы изучили ваши результаты пробного ЗНО. Хорошо.

Девочка (радостно): Спасибо!

Председатель комиссии (строго продолжает): …вашу заявку и все приложения к ней.

Девочка (уже не так уверенно): Спасибо.

Председатель: Мы прочитали ваше сочинение «Преобразующая сила ноля. Общие итоги» и его продолжение «Ноль – лучший друг мой». Да! Ты хорошо подготовилась. Всё в порядке. Мы зададим тебе сегодня лишь один вопрос.

Девочка (радуется), (реплика в зал): Один вопрос! Достойна ли я учиться в академии!

Председатель: Кем ты хочешь стать, когда вырастешь?

Слайд 12

Девочка (заученно, уверенно): Да! Я достойна! И для этого есть три основных причины. Первая: я, как и вы, очень не глупа. Вторая: я, как и вы, очень серьёзна. (Постепенно смущаясь и сбиваясь) И третья: вы… я… пристально слежу…

Окончательно сбивается с толку.

На сцену выбегает мама, за руку уводит дочь.

Останавливаются в центре сцены.

Комиссия уходит

Слайд 13

Девочка (виновато): Видимо, они поменяли главный вопрос. Прости, мама!

Мама (разочаровано вздыхая): Ничего. Просто придётся перейти к плану Б.

Девочка (с удивлением): План Б?! Но ты говорила, что плана Б не может быть! Есть только план А!

Мама: План Б – это новый план А. Ты поступишь в эту Академию. Твоё будущее возможно.

Слайд 14

Девочка: Мам, думаешь, я правда достойна учиться в Академии?

Мама: К концу учебного года ты будешь достойна. Ведь я составила «План твоей жизни».

Трек № 5 «План жизни»

Слайд 15

Обе подходят к экрану

Девочка: План жизни?

Мама: План жизни. И никаких неожиданностей! Здесь учтено всё! Каждая минута каждого часа каждого дня каждой недели каждого месяца каждого года твоей жизни! Поняла?

Девочка (растерянно): А-а…

Мама: Тут даже график подарков на твои дни рождения.

Девочка: Ух ты!

Слайд 15

Мама: У нас осталось, казалось бы, немного времени. Но если разбить это время на дни, часы и минуты, будет столько времени! Ты будешь использовать эти дни, часы и минуты согласно плану. Ведь во взрослой жизни тебе никто не будет помогать. Совсем никто. Мы не можем себе позволить никаких ошибок. Солнышко, ты станешь замечательной взрослой.

Слайд 16

Девочка: Спасибо, мам.

Мама: Ох, милая. Я бы хотела остаться, но не могу. У нас аудит. Опять. А мне придётся…

Девочка: Опять за всеми это разгребать.

Мама: А я даже не уверена, что это возможно.

Девочка: Кроме тебя, с этим никто не справится. Поезжай, а у меня есть план жизни.

Мама: Ты мой вице-президентик! Пока! Пока!

Мама убегает на работу

Девочка подходит к экрану, на котором план жизни, и изучает его.

Слайд 17

Сцена 4.

На сцене появляется Автор.

Садится на лавочку. Разворачивает газету и читает.

Слайд 18

Автор кашляет, девочка обращает на него внимание, садится рядом

Девочка: Здравствуйте!

Автор: Здравствуй, …

Девочка: Ой, откуда вы знаете, как меня зовут?

Автор: Я живу по соседству много лет. Каждый день вижу, как ты уходишь в школу и возвращаешься домой.

Девочка: А я почему-то никогда не замечала вас.

Автор: Знаю. На меня никто не обращает внимания. Старый, одинокий человек… Я для вас будто человек-невидимка. Сейчас все так живут.

Девочка: А раньше было по-другому?

Автор: Бывало по-разному… А хочешь, я расскажу тебе одну удивительную историю?

Девочка: Конечно! Правда, у меня план жизни…

Автор поднимается, девочка тоже.

Подходят к краю сцены справа

Сцена 5.

Трек №6 «Рассказ о принце»

Автор: Много лет тому назад пришлось мне сделать вынужденную посадку в Сахаре. Что-то сломалось в моторе моего самолета. Я должен был исправить мотор или погибнуть… В первый вечер я уснул на песке в пустыне, где на тысячи миль вокруг не было никакого жилья. Вообрази же моё удивление, когда на рассвете меня разбудил чей-то голосок:

Слайд 19

На сцене появляется Маленький принц

Маленький принц: Пожалуйста… нарисуй мне барашка!

Автор подходит к Принцу,

девочка наблюдает за происходящим с правого края сцены

Автор (изумлённо): А?..

Маленький принц: Нарисуй мне барашка…

Автор: Но… что ты здесь делаешь?

Маленький принц:  Пожалуйста… нарисуй барашка…

Автор: Я не умею рисовать.

Маленький принц:  Всё равно. Нарисуй барашка.

Автор рисует, отдает рисунок Маленькому принцу.

Слайд 20

Маленький принц:  Нет, этот барашек совсем хилый. Нарисуй другого.

Автор рисует, отдает рисунок Маленькому принцу.

Слайд 21

Маленький принц:  Это большой баран. У него рога…

Автор рисует, отдает рисунок Маленькому принцу.

Слайд 22

Маленький принц:  Этот слишком старый. Мне нужен такой барашек, чтобы жил долго.

Автор рисует, отдает рисунок Маленькому принцу.

Слайд 23

Автор:  Вот тебе ящик. А в нем сидит такой барашек, какого тебе хочется.

Маленький принц:  Вот это хорошо! Как ты думаешь, много этому барашку надо травы?

Автор:  А что?

Маленький принц:  Ведь у меня дома всего очень мало…

Автор:  Ему хватит.

Маленький принц:  Смотри-ка! Он уснул…

Слайд 24

Автор (подходя к девочке):  Так я познакомился с Маленьким принцем.

Принц уходит, рассматривая рисунок

Сцена 6

Слайд 25

Девочка: Вы извините, но ваша история кажется мне немного странной. Кое-какие факты вызывают вопросы. Не сочтите за грубость, можно?

Автор: Что, быть грубой? Конечно, давай, выкладывай…

Девочка: Во-первых, как мальчик мог оказаться в пустыне? Это очень странно! Где его родители? В какую школу он ходит?

Автор: Он прилетел на Землю…

Девочка: Я изучаю основы астрономии. На других планетах не найдено признаков жизни и никаких детей. Хотя… Если он прилетел со звезды… Но это тоже маловероятно…

Автор: Нет, не со звезды. Он прилетел с астероида Б-612.

Девочка: О! Астероиды мы еще не проходили…

Автор: Постой-ка, хочешь, я покажу тебе ещё одно доказательство?

Девочка: Конечно!

Автор: Тогда давай поднимемся на крышу!

Девочка: На крышу?! Но это опасно для жизнедеятельности детского организма!

Автор: Слушай, сколько тебе лет? Ты рассуждаешь, как взрослая! Это же так скучно! Идём, будет интересно.

Девочка (неуверенно): Ну ладно…

Трек № 7 «Звёзды»

Подходят к телескопу

Слайд 26

Девочка: Ух ты!

Автор: Сегодня будет ясная ночь. Скоро взойдут звёзды.

Девочка (оглядываясь по сторонам): Ого!

Слайд 27

Автор: Маленький принц очень любил любоваться закатами. Однажды он увидел сорок три заката.

Девочка: Что-о?!

Автор: Его планета была такая крошечная, что достаточно было передвинуть стул на несколько шагов, чтобы увидеть закат.

Слайд 28

Девочка: О-о!

Автор: Но у маленькой планеты есть недостатки. Принцу нужен был барашек, чтобы тот поедал побеги баобабов.

Девочка: Баобабов?!

Слайд 29

Автор: Да! Это очень зловредное дерево! И каждый день принц упорно работал. Ведь если чуть-чуть промедлить, то…

Сцена 7

На сцене Маленький принц с лопатой в руках,

выкапывает ростки баобабов.

Автор с девочкой наблюдают за происходящим, стоя у телескопа

Маленький принц (утирая лоб): Катастрофа!

Слайд 30

Если баобаб не распознать вовремя, потом от него не избавишься. Он завладеет всей планетой. Планета очень маленькая, а баобабов много, они разорвут её на клочки.

Слайд 31

Есть такое твёрдое правило. Встал поутру, умылся, привёл себя в порядок — и сразу же приведи в порядок свою планету. Надо каждый день выпалывать баобабы. Это очень скучная работа, но совсем не трудная.

Сцена 8

Автор: Но, к счастью, бывают и хорошие семена. И однажды из семечка, занесённого неизвестно откуда, появился новый росток.

Трек № 8 «Роза»

Слайд 32

На сцене Роза,

которую Маленький принц поливает из лейки

Маленький принц: Я знаю, что вы будете чудесной! Я в этом уверен!

Принц засыпает у ног Розы.

Роза «расцветает»

Слайд 33

Маленький принц (смотрит с восхищением на Розу): Ах! Как вы прекрасны!

Роза: Ах! Я насилу проснулась. Прощу прощения, я еще растрёпанная (поправляет прическу).

Маленький принц: Вы идеальны!

Роза: Правда? И заметьте, я родилась вместе с солнцем.

Слайды 34

Автор: Маленький принц догадался, что удивительная гостья не страдает избытком скромности, зато она была так прекрасна, что дух захватывало! И вот так они встретила свой первый рассвет. И свой первый закат…

Слайды 35

Роза: У вас тут слишком холодно! (покашливает). Очень неуютная планета! Будьте так добры! Позаботьтесь обо мне.

Маленький принц укрывает Розу

Автор: И вскоре принц совсем замучился от её капризов…

Роза (капризно): Я ужасно боюсь сквозняков... Когда настанет вечер, накройте меня колпаком. У вас тут слишком холодно. Где же стеклянный колпак?...(надрывно кашляет) Пускай вас терзает совесть!

Автор: Самое обидное было в том, что они любили друг друга. Но они были слишком молоды и еще не умели любить.

Принц и Роза становятся спиной друг к другу

И принц сбежал от Розы.

Слайд 36

Принц «улетает» с птицами

Роза (вслед принцу): Конечно же, я люблю тебя! Это моя вина, что ты этого не знал!

Роза уходит со сцены

Сцена 9

Девочка: Он оставил её? Совсем одну? Но куда же он отправился?

Автор: Принц этого не знал… Смотри, звёзды взошли.

Девочка смотрит в телескоп

Девочка: Ух ты! Какие они яркие!

Автор: Если хорошенько прислушаться, я слышу, как принц там звонко смеётся…

Трек № 9 «Звезды»

Закрывает глаза, прислушивается.

Девочка сначала удивленно смотрит на Автора, потом делает то же самое.

Через несколько секунд раздается звук напоминания, девочка вскакивает.

Трек №10 «Напоминание»

Девочка: О, нет! Мой план жизни! Мне пора!

Девочка убегает. Автор уходит.

Сцена 10

Трек №11 «План жизни»

На сцену выходит мама

Мама: Солнышко! Я вернулась!

Девочка: Привет, мам…

Мама: У тебя на столе такой беспорядок! Ты уже закончила на сегодня учёбу?

Девочка (медленно, виновато): Не… совсем…

Мама (строго): Так что же ты делала?

Девочка: Я много читала… И я нашла друга!

Мама: Друга?

Мама с девочкой подходят к экрану, на котором план жизни

Слайд 37

Мама (указкой показывает на пункты плана): Не сделала, не сделала…Ладно! Не будешь выбиваться из нашего графика, сможешь поиграть со своей подружкой…Следующим летом. По четвергам. С часу до часа тридцати. Идёт? Как-нибудь познакомишь меня с ней!

Мама уходит. Девочка с растерянным видом смотрит ей вслед

Сцена 11

Слайд 38

На сцене Автор и девочка

Автор: Маленький принц путешествовал по соседним астероидам. На первом астероиде жил король. Он восседал на троне.

Трек № 12 «Король»

Слайд 39

На сцене Король

Король: А, вот и подданный! Подойди, я хочу тебя рассмотреть.

Маленький принц украдкой зевает

Король: Этикет не разрешает зевать в присутствии монарха. Я запрещаю тебе зевать.

Маленький принц: Я нечаянно. Я долго был в пути и совсем не спал…

Король: Тогда зевай! Таков мой приказ.

Маленький принц: Ваше величество, могу ли я вас спросить…

Король: Повелеваю: спрашивай! 

Маленький принц: А чем вы правите?

Король: Всем!

Маленький принц: И звезды вам повинуются? 

Король: Ну конечно! Я не терплю непослушания.

Маленький принц: Мне хотелось бы посмотреть на закат. Это напомнит мне о моей Розе. Повелите солнцу закатиться!

Король (поперхнувшись, затем взяв себя в руки): Будет тебе закат солнца. Но сначала я дождусь благоприятных условий.

Маленький принц: А когда условия будут благоприятными?

Король: Ммм… Это будет…будет…Сегодня в семь часов сорок минут.

Маленький принц: Тогда мне больше здесь нечего делать.

Король: Останься! Я назначу тебя министром.

Маленький принц: Министром чего?

Король: Ну… юстиции.

Маленький принц: Но ведь здесь некого судить!

Слайд 40

Король: Тогда суди сам себя.  Это самое трудное. Если ты сумеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр.

Маленький принц: Сам себя я могу судить где угодно.  Повелите мне пуститься в путь. Условия для этого самые благоприятные.

Король: Назначаю тебя послом! 

Маленький принц (в зал): Странный народ эти взрослые!

Автор: И Маленький принц отправился дальше.

Король уходит

Сцена 12

Слайд 41

На сцену выходит Честолюбец

Автор: На второй планете жил Честолюбец.

Трек №13 «Честолюбец»

Честолюбец (увидев принца): О, вот и почитатель явился! 

Маленький принц: Добрый день! Какая у вас забавная шляпа.

Честолюбец: Это чтобы раскланиваться, когда меня приветствуют. Похлопай-ка в ладоши!

Принц хлопает в ладоши

Честолюбец (раскланивается во все стороны, приподнимая шляпу): Спасибо! Спасибо! Спасибо! На этой планете я всех красивее, всех наряднее, всех богаче, всех умней!

Маленький принц (удивленно разводя руками): Да ведь на вашей планете больше нет никого!

Честолюбец: Всё равно восхищайся мною! Прошу!

Маленький принц (в зал): Право же, эти взрослые – странные люди!

Автор: И Маленький принц сбежал от Честолюбца.

Маленький принц отходит к краю сцены.

Честолюбец уходит

Сцена 13

Слайд 42

На сцене перед рядом бутылок сидит Пьяница

Автор: На следующей планете жил пьяница…

Трек №14 «Пьяница»

Маленький принц: Что ты делаешь?

Пьяница: Пью!

Маленький принц: Зачем?

Пьяница: Чтобы забыть.

Маленький принц: О чём забыть? 

Пьяница: Хочу забыть, что мне совестно.

Маленький принц: Отчего же тебе совестно? 

Пьяница: Совестно пить! 

Маленький принц (в зал): Не понимаю я этих взрослых!

Маленький принц отходит к краю сцены.

Пьяница уходит

Сцена 14

Слайд 43

На сцене за столом сидит Делец

Внимательно что-то считает и перекладывает папки с бумагами

Автор: Четвертая планета принадлежала деловому человеку. Он был так занят, что при появлении Маленького принца даже головы не поднял.

Трек № 15 «Деловой человек»

Маленький принц: Добрый день!

Делец: Три да два — пять. Пять да семь — двенадцать. Двенадцать да три — пятнадцать. Добрый день. Пятнадцать да семь — двадцать два… Уф! Итого, пятьсот один миллион шестьсот двадцать две тысячи семьсот тридцать один.

Маленький принц: Пятьсот миллионов чего?

Делец: А? Ты еще здесь?… У меня столько работы! Я человек серьёзный, мне не до болтовни! Маленький принц: Пятьсот миллионов чего? 

Делец: Этих маленьких штучек, которые иногда видны в воздухе.

Маленький принц: Это что, мухи?

Делец: Да нет же, такие маленькие, блестящие.

Маленький принц: Пчёлы?

Делец: Да нет же. Такие маленькие, золотые, всякий лентяй как посмотрит на них, так и размечтается. А мне мечтать некогда.

Маленький принц: А! Звёзды?

Делец: Вот-вот. Звёзды.

Маленький принц: Так что же ты делаешь со всеми этими звёздами?

Делец: Ничего не делаю. Я ими владею.

Маленький принц: А для чего тебе владеть звёздами?

Делец: Чтобы быть богатым!

Маленький принц: А для чего быть богатым?

Делец: Чтобы покупать новые звёзды, если их кто-нибудь откроет.

Маленький принц (в зал): Он рассуждает почти как пьяница! (обращается к дельцу) А как можно владеть звёздами?

Делец: Звезды чьи? 

Маленький принц: Не знаю. Ничьи.

Делец: Значит, мои, потому что я первый до этого додумался.

Маленький принц: У меня есть цветок,  я каждое утро его поливаю. И моему цветку полезно, что я им владею. А звёздам от тебя нет никакой пользы…

Делец машет рукой на принца, чтоб не мешал,

и ничего не отвечает

Маленький принц (в зал): Нет, взрослые и правда поразительный народ!

Маленький принц отходит к краю сцены.

Деловой человек уходит

Сцена 15

Слайд 44

Девочка: Да, эти взрослые – очень, очень странный народ!

Автор: Я долго жил среди взрослых! Я видел их совсем близко. И от этого, признаться, не стал думать о них лучше.

Девочка: Кажется, я больше не хочу становиться взрослой.

Автор: Стать взрослым – это не страшно! Главное, не забывать.

Девочка: Я совсем не хочу ничего забывать.

Автор: Я же вот вырос и не забыл про Маленького принца!

Девочка: А что было дальше?

Автор: Пятая планета оказалась меньше всех.

Трек № 16 «Фонарщик»

На ней только и помещалось что фонарь да фонарщик. Маленький принц никак не мог понять, для чего на крохотной планетке, где нет ни домов, ни жителей, нужны фонарь и фонарщик. Но он подумал:

Сцена 16

Слайд 45

На сцене появляется Фонарщик

Маленький принц: Может быть, этот человек и нелеп, но в его работе есть смысл. Когда он зажигает свой фонарь — как будто рождается звезда. Прекрасное занятие! (к Фонарщику) Добрый день, почему ты сейчас погасил фонарь?

Фонарщик (выключает фонарь): Такой уговор. Добрый день.

Маленький принц: А что это за уговор?

Фонарщик (выключает фонарь): Гасить фонарь. Добрый вечер (зажигает фонарь).

Маленький принц: Зачем же ты опять его зажёг?

Фонарщик: Такой уговор.

Маленький принц: Не понимаю.

Фонарщик (выключает фонарь): И понимать нечего. Добрый день. Моя планета вращается всё быстрее. День длится всего минуту! Каждую минуту я гашу фонарь и опять его зажигаю.

Маленький принц: Вот забавно!

Фонарщик: Ничего тут нет забавного! Мы с тобой разговариваем уже целый месяц.

Маленький принц: Целый месяц?!

Фонарщик: Ну да. Тридцать минут - тридцать дней. Добрый вечер! (уходит)

Маленький принц (в зрительный зал): Вот человек, которого стали бы презирать и король, и честолюбец, и пьяница, и делец. А между тем из них всех он один, по-моему, не смешон. Может быть, потому, что он думает не только о себе. Вот бы с кем подружиться! Но на его крохотной планете нет места для двоих…

Отходит к краю сцены

Сцена 17

Слайд 46

На сцене Географ

Автор: Шестая планета была большой. На ней жил старик, который писал толстенные книги.

Трек № 17 «Географ»

Географ: Смотрите-ка! Вот прибыл путешественник! 

Маленький принц: Какая огромная книга!  Чем вы занимаетесь?

Географ: Я географ!

Маленький принц: А что такое географ?

Географ: Это учёный, который знает, где находятся моря, реки, города, горы и пустыни…

Маленький принц: Как интересно! Вот это — настоящее дело! А на вашей планете есть океаны? Географ: Этого я не знаю.

Маленький принц: О-о-о… А горы есть?

Географ: Не знаю.

Маленький принц: А города, реки, пустыни?

Географ: И этого я тоже не знаю.

Маленький принц: Но ведь вы географ!

Географ: Вот именно. Я географ, а не путешественник. Географ — слишком важное лицо, ему некогда разгуливать. Он не выходит из своего кабинета. Он записывает рассказы путешественников. Ты явился издалека! Расскажи мне о своей планете!

Маленький принц: Моя планета очень маленькая. У меня есть цветок…

Географ: Цветы мы не отмечаем!

Маленький принц: Хм…А куда вы посоветуете мне отправиться? 

Географ: Посети планету Земля. У нее неплохая репутация…

Географ уходит

Сцена 18

Слайд 47

Трек № 18 «Земля»

Автор: Итак, седьмая планета, которую посетил Маленький принц, была Земля. На Земле сотни королей, тысячи географов, дельцов, миллионы честолюбцев, миллиарды взрослых... Долго шел Маленький принц через пески, скалы и снега и, наконец, увидел сад, полный роз.

Слайд 48

Трек № 19 «Танец Роз»

На сцене Розы

Танец роз

Маленький принц: Добрый день!

Розы: Добрый день!

Маленький принц: Кто вы? 

Розы: Мы — розы.

Маленький принц: Вот как… Моя Роза говорила мне, что подобных ей нет во всей вселенной. И вот передо мной пять тысяч точно таких же цветов! Я-то думал, что владею единственным в мире цветком! А это самая обыкновенная роза! Какой же я после этого принц…

Принц, закрыв руками лицо, садится на краю сцены

Автор: Маленький принц был так поражён, что не смог сдержать слёз.

Сцена19

Автор: А потом Принц встретил Лиса.

Трек №20 «Лис»

Слайд 49

На сцене Лис

Лис: Здравствуй!

Маленький принц: Какой ты красивый! Кто ты?

Лис: Я — Лис.

Маленький принц: Поиграй со мной. Мне так грустно…

Лис: Не могу я с тобой играть. Я не приручен.

Маленький принц: А как это — приручить?

Лис: Это означает создать узы.

Маленький принц: Узы?

Лис: Ты для меня всего лишь маленький мальчик, такой же, как сто тысяч других мальчиков. И ты мне не нужен. И я тебе тоже не нужен. Но если ты меня приручишь, мы станем нужны друг другу. Ты будешь для меня единственным в целом свете. И я буду для тебя один в целом свете…

Маленький принц: Я начинаю понимать. Была у меня роза… наверно, она меня приручила…

Лис: Очень возможно. На Земле чего только не бывает.

Маленький принц: Это было не на Земле.

Лис: На другой планете?

Маленький принц: Да.

Лис: А на твоей планете куры есть?

Маленький принц: Нет.

Лис: Нет в мире совершенства!.. Если ты меня приручишь, моя жизнь словно солнцем озарится. Твои шаги я стану различать среди тысяч других. Приручи меня!

Маленький принц: Я бы рад, но у меня мало времени. Мне ещё надо найти друзей и узнать разные вещи.

Лис: Узнать можно только те вещи, которые приручишь. 

Маленький принц: А что для этого надо делать? 

Лис: Надо запастись терпеньем.  Сперва сядь вон там, на траву. Я буду на тебя искоса поглядывать, а ты молчи. Слова только мешают понимать друг друга.

Слайд 50

Но с каждым днем садись немножко ближе… Приходи в один и тот же час.  Вот, например, если ты будешь приходить в четыре часа, я уже с трех часов почувствую себя счастливым.

Слайд 51

Автор: Так Маленький принц приручил Лиса…

Слайд 52

А потом настал час прощанья.

Лис: Я буду плакать о тебе.

Маленький принц: Я ведь не хотел, чтобы тебе было больно, ты сам пожелал, чтобы я тебя приручил…

Лис: Да, конечно.

Маленький принц: Но ты будешь плакать!

Лис: Да, конечно.

Маленький принц: Значит, тебе от этого плохо.

Лис: Нет, вспомни, что я тебе говорил. Посмотри на розы. Ты поймешь, что твоя роза — единственная в мире.

Слайд 53

Маленький принц: Они ничуть не похожи на мою розу. Я их не приручил. А моя Роза мне дороже всех. Её я поливал каждый день. Её оберегал от ветра... Она — моя.

Лис: Мой секрет очень прост: зорко одно лишь сердце. Самого главного глазами не увидишь.

Маленький принц: Самого главного глазами не увидишь…

Слайд 54

Лис: Люди забыли эту истину, но ты не забывай: ты навсегда в ответе за всех, кого приручил. Ты в ответе за твою розу.

Маленький принц: Я в ответе за мою розу…

Слайд 55

Лис: Прощай…

Маленький принц: Прощай!

Лис и Принц обнимаются, затем уходят в разные стороны.

Сцена 20

Слайд 56

Девочка: Они больше не будут вместе?

Автор: Будут, будут… Лис видит принца, если смотрит сердцем. Если ты так научишься, ты никогда не будешь одинокой.

Девочка: Но я не одинока! У меня теперь есть ты!

Автор: Как мне повезло! Я уже не надеялся, что кто-то захочет услышать мою историю.

Девочка: А что было дальше?

Автор: Дальше?.. Прошла неделя с моей аварии, и я выпил последний глоток воды. Я сказал Маленькому принцу:

Сцена 21.

На сцене Маленький принц

Слайд 57

Трек № 21 «Прощание»

Автор: У меня не осталось ни капли воды.

Маленький принц: Мне тоже хочется пить… пойдем поищем колодец…

Автор: Значит, и ты знаешь, что такое жажда?

Маленький принц: Вода бывает нужна и сердцу… Звёзды очень красивые, потому что где-то там есть цветок, хоть его и не видно…

Автор: Да, конечно.

Маленький принц: И пустыня красивая… Где-то в ней скрываются родники… Самое прекрасное то, чего не увидишь глазами.

Автор: Самое главное то, чего не увидишь глазами…

Маленький принц: Знаешь, завтра исполнится год, как я попал к вам на Землю…Моя роза… я за нее в ответе. Она такая слабая!

Автор: Значит, ты покидаешь меня? Навсегда?!

Слайд 58

Маленький принц: Я буду жить в твоём сердце. Ты посмотришь ночью на небо, а там будет такая звезда, где я живу, где я смеюсь, — и ты услышишь, что все звёзды смеются. Ты всегда будешь мне другом.

Принц уходит

Сцена 22

Слайд 59

Трек №22 «Сомнения»

Девочка: И всё?! И Маленький принц исчез?

Автор: Но если смотреть сердцем, он всегда будет со мной … и с тобой! Я уверен, что он со своей Розой.

Девочка: Но ты же не знаешь точно! А если он не вернулся к своей розе?! А если он вдруг совсем вырос и совсем один? А если он потерялся? А если он всё забыл?

Автор: Постой-постой! Маленький принц не может ничего забыть! Он всегда будет здесь (прижимает руку к сердцу), с нами!

Девочка: Зачем ты мне вообще рассказал эту дурацкую историю! Я столько времени потратила!

Девочка в слезах отбегает на край сцены

Автор уходит

Сцена 23

Трек №23 «План жизни»

На сцене появляется возмущенная мама

Слайд 60

Мама (с иронией): Судя по плану, ты сейчас занимаешься!

Девочка: Мам, я всё объясню!

Мама: Нет! Нет! Ты можешь только лгать! Ты наврала даже плану твоей жизни!

Девочка: Это?! Это просто доска с магнитиками. Иногда кажется, что ты любишь его больше меня!

Мама: Тебе кажется! Я люблю его так же, как люблю тебя! То есть… Это же и есть ты! Твоя жизнь! И я одна должна нести за неё ответственность?!

Девочка: Это твоя версия моей жизни, а не моя. Если бы ты чаще была со мной, ты бы поняла.

Мама: Ты прекрасно знаешь, почему я должна так много работать.

Девочка: Мама, ты забыла, как смеются звёзды!

Мама: Всё! Хватит! Пора заняться существенным! Давай не забывать: скоро важный день.

Мама уходит

Сцена 24

Девочка стоит в раздумьях.

Слайд 61

Трек №24 «Звезды»

Девочка медленно идёт к телескопу и смотрит на звёзды

Слайд 62

Выходит Автор

Девочка: Простите меня! Я всё поняла! Ты и Маленький принц всегда будете со мною! Ведь зорко одно только сердце! Я никогда этого не забуду!

Слайд 63

А когда поступлю в Академию, я расскажу новым друзьям историю Маленького принца!

Выходит мама

Мама: Солнышко! Я всю ночь не спала! Я что значит, когда звёзды смеются?

Автор и Девочка переглядываются и смеются

Девочка: Мам, я тебе сейчас всё расскажу! (смотрит на Автора) Мы расскажем…

Трек №25 «Финальная песня»

1.Мы вам сказку рассказали,

Чтобы вы не забывали:

Жизнь чудес полна!

Чаще в жизни улыбайтесь

И с мечтой не расставайтесь

Вашей никогда!

Чтоб не стала жизнь унылой,

Скуку прогони!

И, скатившись по перилам,

И, скатившись по перилам,

В детство загляни,

В детство загляни,

Загляни!

2. Без чудес, уж ты поверь мне,

Без чудес, уж ты поверь мне,

Не прожить и дня.

Ты открой им только двери,

Ты открой им только двери.

Ждут они тебя!

Чтоб не стала жизнь унылой,

Скуку прогони!

И, скатившись по перилам,

И, скатившись по перилам,

В детство загляни,

В детство загляни,

Загляни!

3. Ну а если дождь прольётся,

После радуга зажжётся.

Дождик – не беда!

Чаще в жизни улыбайтесь

И с мечтой не расставайтесь

Вашей никогда!

Чтоб не стала жизнь унылой,

Скуку прогони!

И, скатившись по перилам,

И, скатившись по перилам,

В детство загляни,

В детство загляни,

Загляни!

Начало формы

Конец формы

Методичні рекомендації для класних керівників

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,  тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.'; document.getElementById('cloak35284').innerHTML += ''+addy_text35284+'<\/a>'; //--> , код ЄДРПОУ 38621185

 


Від _09.04.2015_№  _1/9-188_                        

На №                           від                     

Органам управління освітою обласних, районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій,

Інститутам післядипломної педагогічної освіти,

навчальним закладам

Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни 

На виконання Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»  Міністерство освіти і науки України  рекомендує активізувати роботу, спрямовану на формування у молодіжному середовищі шанобливого ставлення і поваги до ветеранів війни та нинішніх захисників Вітчизни.

Зокрема, організувати й провести у навчальних закладах урочисті лінійки, уроки мужності, інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки, вечори, науково-практичні конференції, засідання “круглих столів”, виставки книг, історичних документів, інші тематичні заходи присвячені 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-й річниці завершення Другої світової війни. До проведення заходів активно залучати ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Переглянути експозиції музеїв історичного напряму (бойової слави), що діють в навчальних закладах, доповнивши їх матеріалами, що висвітлюють подвиги воїнів, які нині  боронять Україну. 

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.

При цьому надсилаємо методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті. 

Додаток: на 14 арк.

Заступник Міністра                                                                                  Павло Полянський

Євтушенко Р.І.  481 47 60


Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах

Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні

Вступ

Історична довідка

Мета проведення заходів у загальноосвітніх  і професійно-технічних навчальних закладах

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

Орієнтовна тематика заходів

Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні

Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни.

Корисні інтернет-посилання

Додаток. Маки пам’яті: довідка

Вступ

24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ “Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни” (далі – указ). Метою цього указу є:

- гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

- висловити повагу усім борцям проти нацизму;

- увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

- посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

- утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.

Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за “сприяння” російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу світову війну, які мають на меті:

– викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;

– применшення ролі наших співвітчизників у війні;

– провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;

– спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;

– спробу реабілітації  злочинів комуністичного режиму.

Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині – “День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення . У зв’язку з цим було визначено, що державам-членамООН,неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8і9 травня) якданину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Історична довідка

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війниСРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація  бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. 

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часами вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). 

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн тогочасних рублів. Разом з тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.

Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.

Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

– висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;

– наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками;

– звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;

– сприяти формуванню кожного учня/учениці  як особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних людей.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня, що пов’язано з наступними подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне святкування Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9 травня 1945 року відповідно.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:

  • Урок-реквієм.
    • Вистави, спектаклі тощо.
    • Екскурсія.
    • Урок-обговорення.
    • Урок-презентація.
    • Історична реконструкція.
    • Круглий стіл, семінар (для учнів старших класів).
    • Відео-урок з обговоренням.
    • Зустріч двох поколінь: воїни Другої світової війни та АТО в Україні: “Одна родина у двох війнах”.
    • Краєзнавчо-пошукові експедиції для учнів-дослідників.

Можливе місце проведення:

  • Шкільні приміщення (актова зала, клас тощо).
  • Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї та техніки.
  • Меморіальні комплекси.
  • Могили невідомих воїнів.
  • Місця проведення визначних боїв.
  • Місця проведення краєзнавчо-пошукових експедиції.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

  • Розповідь вчителя (має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість матеріалу).
  • Залучення фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних художніх творів, листів учасників бойових дій з метою створення емоційного фону, більш яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й “проживання” болі війни.
  • Залучення до заходів воїнів Другої світової війни, учасників АТО.
  • Організація конкурсу малюнків і творчих робіт “Життя заради України: нам є чим пишатися (1939–1945)”.
  • Підготовка й організація історичної реконструкції (відтворення певної події війни у реальному часі, яка передбачає кілька етапів, зокрема: вибір власне події, території проведення, безпосередніх учасників, костюмів, декорацій тощо).
  • Підготовка учнями презентацій в електронному форматі з цієї проблематики.
  • Підготовка й організація краєзнавчо-пошукової експедиції (пошуки могил невідомих воїнів, історично-пошукова робота зі збору усної історії у свідків війни).

Орієнтовна тематика заходів

Підкреслюючи, що заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення, у 2015 році в загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом “1939–1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!”,  рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити особливу увагу таким питанням: визначення людських (серед мирного й військового населення) і матеріальних втрат України в роки Другої світової війни; внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції над нацизмом, при чому говорити як про вояків Радянської армії, так і УПА, етнічних українців в складі інших армій (американської, британської, канадської, польської, французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час Другої світової війни. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:

  • “Прагнення до свободи вчора, патріотизм і нездоланність сьогодні – гідна Україна завтра”,
  •  “Нездоланність українців – гідність держави”.
  • “Історії героїв війни: “Ми боролись за українську землю”.
  • “Мужність і відвага крізь покоління”.
  • “Порозуміння заради майбутнього України”.
  • “Українці у Другій світовій війні. Життя і долі” (перелік рекомендованих постатей див. у Додатку).
  • “Український патріотизм проти тоталітарних систем”.
  • “Кривава ціна миру в Європі 45-го та сьогодні”.
  • “Нам заповідана мужність”.

Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні

Під час підготовки до заходу  можуть використовуватися як художні, так і документальні відеоматеріали. Залучення історичного кіно (повнометражний показ або демонстрація фрагментів шляхом монтування) надасть емоційну наповненість і наочність заходу. Пропонуємо  добірку таких відеоматеріалів.

Назва картини

Рік випуску Країна Режисер, автор
Художні фільми, які відображають події Другої світової війни
“Батальоны просят огня” 1985 СРСР Володимир Чеботарьов, Олександр Боголюбов
“Бункер” 2004 Німеччина, Італія, Австрія Олівер Хіршбігель
“В бой идут одни “старики” 1973 СРСР Леонід Биков
“Велика втеча” 1963 США Джон Стьорджес
“Великий диктатор” 1940 США Чарльз Чаплін
“Вишневі ночі” 1994 Україна Аркадій Мікульський
“Владика Андрій” 2008 Україна Олесь Янчук

“Врятувати рядового

Райана”*

1998 США Стівен Спілберг
“Далекий постріл” 2005 Україна Валерій Шалига
“До побачення, діти” 1987 Франція, Німеччина Луї Маль
“Катинь”* 2007 Польща Анджей Вайда
“Книжкова злодійка” 2014 США, Німеччина Брайан Персівал
“Листи з Іводзіми” 2006 США Клінт Іствуд
“Міст надто далеко” 1977 США, Великобританія

Річард Аттенборо

“Міст через річку Квай”* 1957 США Девід Лінн
“Молоді леви” 1958 США Едвард Дмитрик
“На войне как на войне” 1968 СРСР Віктор Тригобович
“Незламна” 2015 Україна, РФ Сергій Мокрицький
“Незламний” 2015 США Анджеліна Джолі
“Нескорений” 2000 Україна Олесь Янчук
“Операція “Валькірія” 2008 США, Німеччина Браян Сінгер
“Паттон” 1970 США  Франклін Джей Шеффнера
“Піаніст”* 2002 Франція Роман Поланскі
“Перл Харбор” 2001 США Майкл Бей
“Послання”* 2009 Китай Чень Ко-фу
“Прапори наших батьків” 2006 США Клінт Іствуд
“Святі і солдати. Бортове кредо” 2003 США Райан Літтл
“Список Шиндлера”* 1993 США Стівен Спілберг
“Сталінград”* 1992 Німеччина Йозеф Вільсмайєр

“ТойХтоПройшовКрізьВо

гонь”

2012

Україна,

ПЦ “Інсайтмедіа”

Михайло Іллєнко
“Хлопчик у смугастій піжамі”* 2008 Великобританія, США Марк Хєрман
“Чорна книга” 2006 Нідерланди Пол Верховен
“Четыре танкиста и собака” 1966 Польща Андзей Чекальський
Документальні фільми про події Другої світової війни
“1377 спалених заживо” 2009

Україна,

т/к “ІНТЕР”

Іван Кравчишин
“1941. Заборонена правда” 2013

Україна,

студія “Телекон”

Ігор Кобрин
“Апокаліпсис: Друга світова війна” 2009

Франція,

ECPAD

Ізабель Кларк

“Битва за Киев”

2013

Україна,

т/к “ІНТЕР”

Олексій Лябах

“В августе 43-го”

2013

Україна,

Robinzon.TV

Ігор Піддубний
“Визволення” 2014

Україна,

“07 Продакшн”

Олексій Лябах
“Війна. Український рахунок” 2002

Україна,

т/к “Студія 1+1”

Сергій Буковський
“Війна без переможців” 2002

Україна,

т/к “ІНТЕР”

Ігор Чижов

“Війна та мир: окупація”

2007

Україна,

ООО “Профі-ТВ”

Ярослав Геляс, Володимир Ніколаєць

“Війна та мир: евакуація”

2009

Україна,

“07 Продакшн”

Ярослав Геляс, Володимир Ніколаєць

“Двобій на Дніпрі”

2013

Україна,

т/к Перший Національний

Світлана Красножон
“Друга світова війна в кольорі” 2009 Велика Британія, WorldMediaRightsWestwingStudios Джонатан Мартин

“Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941”

2010

Україна,

“Invertpictures”

Тарас Химич
“Місто, яке зрадили” 2008

Україна,

т/к “ІНТЕР”

Андрій Цаплієнко
“Між Гітлером і Сталіним: Україна у Другій світовій війні” 2005 Україна, Канада, Українсько-канадський дослідно-документаційний центр Святослав Новицький
“Несчастливая “Звезда”. Третья битва за Харьков. Хроники 2013

Україна,

Robinzon.TV

Ігор Піддубний

“НКВД и Гестапо. Братья по крови”*

2009

Білорусь, Польша,

т/к БелСат

Володимир Самойлов
“ОУН–УПА: війна на два фронти”* 2006

Україна,

т/к НТН

Андрій Санченко

“Радянська історія”*

2008 Латвія Едвін Шноре
“Рівень секретності “18” 2011

Україна,

т/к “Студія 1+1”

Володимир Рибась

“Солдати Імперій. Різні адреси війни”

2014

Україна,

т/к Перший Національний

Сніжана Потапчук
“УПА. Тактика боротьби”* 2007

Україна,

т/к Перший Національний

Сергій Братішко

“Харьков 1941-43 гг. Жизнь, как она есть”

2014

Україна,

Robinzon.TV

Ігор Піддубний
“Хроніка Української Повстанської Армії 1942–1945” 2014

Україна,

ГО Українська Галицька Асамблея

Тарас Химич
“Ціна перемоги” 2007

Україна,

т/к “ТОНІС”

Сергій Братішко, Віталій Загоруйко
“Чернігівський рубіж. 1941-1943” 2013

Україна,

т/к “Дитинець”

Ігор Левенок
“Чорна піхота”* 2010

Україна,

т/к “ІНТЕР”

Іван Кравчишин
             

____________________________

* Фільми, рекомендовані для перегляду учнями 10–11 класів

Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни

У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення,  можуть застосовуватися фрагменти творів, щоб увести учнів в історичну обстановку, відтворити колорит епохи, передати атмосферу війни, надати картинний або портретний опис. Використання яскраво забарвлених розповідей про події минулого, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищують емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилюють його виховний вплив, сприяють формуванню особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.

Для надання заходу “живого” акценту пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х – середина 40-х рр. ХХ ст. використовувати уривки з роману І. Багряного “Людина біжить над прірвою”, “Огненне коло”, П. Загребельного “Дума про невмирущого”, Р. Іваничука “Вогняні стовпи”. Віра в силу українського народу була основною темою творчості О. Гончара. Не слід забувати й про те, що самобутній яскравий письменник і кінорежисер О. Довженко у роки війни фактично народився як прозаїк і публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”, “Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті буремні події.

1. Андрусяк М. Брати грому. Художньо-документальна повість / Михайло Андрусяк – Коломия : Видавничо-поліграфічне товариство “Вік”, 2005. – 829 с.

2. Астафьев В. Прокляты и убиты / Виктор Астафьев // Собр. cоч. в  15 т. –  Том 10. – Красноярск : Офсет, 1997.

3. Багряний І. Огненне коло / Іван Багряний. – Х.: Фоліо, 2009. – 443 с.

4. Багряний І. Людина біжить над прірвою: для ст. шк. віку / Іван Багряний – К. : Школа, 2009. – 320с.

5. Гончар О. Катарсис / Олесь Гончар – К.: Український Світ, 2000. – 136 с.

6. Гончар О. Людина і зброя / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – Т. 3. – 320 с.

7. Гончар О. Прапороносці / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – Т. 4. – 416 с.

8. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка / Докія Гуменна. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. – 408 с.

9. Довженко О. Відступник / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – С. 571–575.

10. Довженко О. На колючому дроті / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986.

11. Довженко О. Ніч перед боєм / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – С. 562–570.

12. Довженко О. Стій, смерть, зупинись! / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – 578 c.

13. Довженко О. Україна в огні: кіноповість / Олександр Довженко. – К: Видавництво “Україна”, 2004. – 144 с.

14. Довженко О. Щоденник (1941-1956) / Олександр Довженко // Довженко О. Зачарована Десна: кіноповість; Україна в огні: кіноповість; Щоденник (1941-1956) / О. Довженко. – К.: Веселка, 1995. – 576 с.

15. Довженко О. Щоденникові записи, 1939-1956 = Дневниковые записи, 1939-1956 / О. П. Довженко. – Харків: Фоліо, 2013. – 879 с.

16. Загребельний П. Дума про невмирущого / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 398 с.

17. Загребельний П. Європа 45 / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 608 с.

18. Іваничук Р. Вогняні стовпи / Роман Іваничук – Харків: Фоліо, 2011. – 507 с.

19. Міщенко Д.О. Батальйон необмундированих: повість / Дмитро Міщенко – К.: Молодь, 1995. – 80 с.

20. Самчук У. На білому коні. На коні вороному / Улас Самчук. – К.: Українська прес-група, 2012. – (Бібліотека газети “День”. Серія “Бронебійна публіцистика”).

21. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу / Улас Самчук. – Буенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1954. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/memuari/382-samchuk-u-p-yat-po-dvanadtsyatiy/

22. Самчук У. Чого не гоїть огонь / Улас Самчук. – К.: МАУП, 2008. – (Бібліотека української героїки).

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни

Головна мета використання пісень – емоційне забарвлення цілісного сприйняття інформації, створення відповідної атмосфери заходу, патріотичне виховання учнів. Нижченаведені пісні рекомендовані до використання під час організації заходу, присвяченого відзначенню Дня пам’яті і примирення, однак їх кількість не є обмеженою. Застосовувати музичні твори можна як у вигляді цілісного оформлення, так і фрагментарно (під час монтування слайд-шоу, на початку та в кінці уроку/заходу, як музичне супроводження розповіді або вистави тощо).

Повстанські пісні:

1. “Балада про повстанця” (сл. Є. Лещук)

2. “Гей, готуйте, хлопці, зброю” (автори слів і музики не відомі)

3. “Збудись, Україно!” (автори слів і музики не відомі)

4. “Ой, під гаєм”(автори слів і музики не відомі)

5. “Ой, у лузі червона калина” (автори слів і музики не відомі)

6. “Що то за прапор лопотить?”(автори слів і музики не відомі)

7. “40 повстанців” (автори слів і музики не відомі)

Пісні про мужність та героїзм українців:

8. “Буде нам з тобою що згадати” (автори невідомі)

9. “Йшли селом партизани” (народна пісня)

10. “Коли ми вмирали” (народна пісня)

11. “Лента за лентою” (сл. М. Сороколіта, муз. В. Заставний)

12. “Нас весна не там зустріла” (народна пісня)

13. “Наші партизани” – музичний проект Т. Чубая та А. Кузьменка

14. “Не кажучи нікому” (О. Положинський)

15. “У сні не воюють солдати” (А. Малишко, П. Майборода)

16. “Чорними хмарами вкрита руїна” (народна пісня)

17. “Шлях на Берлін” (сл. В. Мельник, муз. О. Бурміцький)

Пісні, які передають трагедію війни, тугу близьких за загиблими:

18. “Вічний вогонь” (сл. В. Крищенко, муз. О. Білозір)

19. “Зірвалася хуртовина” (муз. В. Витвицький)

20. “Їхав стрілець на війноньку” (народна пісня)

21. “Солдатські матері” (сл. М. Боліцька, муз. В. Дунець)

22. “Мальви” (сл. Б. Гура, муз. В. Іваюк)

23. “Над Дніпром нерівний бій” (О. Кіндрачук)

24. “Степом” (сл. М. Негода, муз. А. Пашкевич)

Корисні інтернет-посилання:

1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти [Електронний ресурс] // Історична правда. – 2014. – 09.05. – Режим доступу до журн: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/  

2. В Україні правильно говорити про “Велику Вітчизняну війну”, а не про “Другу світову війну”? [Електронний ресурс] // Лікбез. Історичний фронт. – Режим доступу: http://likbez.org.ua/uk/in-ukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-war-ii.html 

3. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі) [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. В’ятрович. – 2009. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html 

4. Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. “Георгіївська стрічка”, що вона означає [Електронний ресурс] // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/georgiivska-strichka-shcho-vona-oznachae 

5. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943—1944 років: “Ви повинні змити власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним” [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_rokiv_vi_povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html – Назва з екрану

6. Гриневич В. Гітлер і Сталін у пошуках сепаратного миру: нерозгадана загадка Другої світової війни [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу :

http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/gitler_i_stalin_u_poshukah_separatnogo_miru_nerozgadana_zagadka_drugoyi_svitovoyi_viyni.html – Назва з екрану

7. Кобзар Я. Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків  // Історична правда [сайт] / Кобзар Я. – 2012. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/05/9/84642/  

8. Лавський С. Про роль українців у Другій світовій війні  / Лавський С. – 2014. – Режим доступу: mena.org.ua/blog/pro-rol-ukrajintsiv-u-druhij-svitovij-vijny/ 

9. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня Перемоги у 2014 році //  [Сторінка Державного комітету телебачення та радіомовлення України] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=112237&cat_id=77135 

10. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-natsionalnoi-pam-yati-do-70-i-richnitsi-vignannya-na 

11. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnya-vidznachatimetsya-evropeiskii-den-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric 

12. Методичні рекомендації щодо відзначення 75 роковин початку Другої світової війни // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/1-veresnya-vidznachaetsya-75-ta-richnitsya-pochatku-drugoi-svitovoi-viini 

13. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів  // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-pro-ukraintsiv-na-riznikh-frontakh-drugoi-svitovoi-visok 

14. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі  // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/yak-vidznachayut-den-peremogi-v-evropi 

15. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору  // Історична правда [сайт] / Патриляк І. – 2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/ 

16. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри  // Історична правда [сайт] / Процик  П. – 2010. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/

17. Стельмах І. Українські історики відповіли Путіну напередодні Дня Перемоги  // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/ukrainski-istoriki-vidpovili-putinu-naperedodni-dnya-peremogi 

18. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців?  // Лікбез. – Режим доступу: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byi-germaniyu-i-bez-uchastiya-ukraintsev.html 

19. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму  // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgrom-natsizmu 

20. Шаповал Ю. “Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії”  // Історична правда [сайт] / Шаповал Ю. – 2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/9/123358/ 

21. Штоквиш О. Війна пам’ятей. Образ Великої Перемоги як інструмент маніпуляції історичною свідомістю  // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу:  –http://www.memory.gov.ua/publication/viina-pam-yatei-obraz-velikoi-peremogi-yak-instrument-manipulyatsii-istorichnoyu-svidomi 

МАКИ ПАМ'ЯТІ: довідка

Квітка маку в українські традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке –  як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка:  «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Мак як символ пам'яті у світі

Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».

Мак як символ пам'яті в Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».

Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Рекомендації щодо використання символу

Рекомендується виготовляти стилізовані червони маки з паперу, пластику або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Натомість не рекомендується прикрашати маками головні убори, взуття, сумки, ошийники тварин, мобільні телефони, автівки тощо.

Використання маків великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-лайтах, стелах, дошках, інших носіях, в якості оздоблень класів, залів чи публічного простору залишається на розсуд організаторів за умови збереження гідної пошани до цього символу.